Місто живих стін

У Києві стартував проєкт із вертикального озеленення міста #містоживихстін. Саджанці дикого винограду Вічі вже висадили біля будівлі Управління екології та природних ресурсів КМДА. На черзі іще 50 будинків і шкіл у Солом’янському районі Києва.

Мета проєкту — зробити Київ більш комфортним для життя. Рослини мають дати затінок та поліпшити якість повітря.

Через те, що людство досі спалює викопне паливо, в атмосфері накопичуються парникові гази, які затримують сонячне тепло. Як наслідок, клімат змінюється швидше. Один з проявів цієї зміни — хвилі тепла, тобто спекотна майже безвітряна погода, яка триває 5 і більше днів. Чим більше буде змінюватися клімат, тим довше триватиме “літо” і тим більше хвилі тепла загрожуватимуть здоров’ю людей.

Оскільки ці прояви зміни клімату вже відчутні й далі відбуватимуться, до них необхідно адаптуватися. Для цього добре підходять природоорієнтовані рішення — засоби, що допомагають пристосуватися до зміни клімату через захист, стале управління, та відновлення екосистем. Варіантів, як це робити, безліч, 

Що таке вертикальне озеленення

Вертикальне озеленення — це один із комплексів заходів адаптації міста до зміни клімату. Його можна використовувати у місцях, де для дерев не завжди достатньо місця. У вертикальному озелененні застосовують спеціальні конструкції, які дозволяють утримувати рослини на стінах, або використовують різні види витких рослин: дівочий виноград, плющ, витку жимолость чи троянди. Такий різновид рослин покриває вертикальні поверхні: стіни, паркани, стовпи, тим самим захищає їх від шкідливої дії ультрафіолету та надмірного нагрівання.

Рослини, на відміну від штучних поверхонь, поглинають сонячне тепло, а не накопичують його. Саме тому у приміщенні з озелененим дахом та стінами під час спеки буде прохолодніше. А за допомогою спеціальних підвісних конструкцій та в’юнких рослин можна зробити комфортний тінистий громадський простір зі свіжим повітрям.

Що може покращитися?

Перший і очевидний результат — охолодження. Завдяки тому, що рослини використовують сонячну енергію для фотосинтезу, а також відкидають тінь на стіну, поверхня будинку не перегрівається. А випаровування вологи з поверхні рослин дає охолоджувальний ефект. Дослідження показали, що озеленення стіни дає зниження температури поверхні на 4,67°C у порівнянні із голою стіною.

По-друге, рослини затримують леткі органічні сполуки, пил, інші мікрочастки та виділяють кисень, тому покращують якість повітря. Київ декілька разів вривався у світові лідери із найгіршої якості повітря. Тому збільшення площі зелених насаджень, зокрема вертикального озеленення, має позитивно вплинути на ситуацію, хоча і не розв’яже проблему, адже не впливає на джерело забруднення.

Також вертикальне озеленення знижує рівень шуму , залежно від виду рослини та віддаленості джерела звуку.  Проте чим вищий рівень шуму, тим вищий ризик ішемічного захворювання серця, тому навіть незначне його зниження позитивно впливає на здоров’я.

Крім того, зелені насадження — це осередки біорізноманіття в місті.  Вони можуть створювати цілі екосистеми, приваблюючи комах та птахів. Комахи потрібні в будь-якій екосистемі, адже вони як мінімум є і запилювачами, і кормом для пташок.

Чому іще люди роблять вертикальне озеленення

Вертикальне озеленення застосовують не тільки на стінах, а й на парканах. Крім вже зазначених прохолоди і очищення повітря, є ще і такі неочевидні переваги:

• Щоб кицьки не лазили у двір. Через дірки в паркані вони пролазили, а через щільну рослинність вже не виходить.
• Щоб діти не лазили на чуже подвір’я, бо живу огорожу важче перелізти.
• На вулиці Щаслива в одному з поселень буквально кожен будинок має зелений паркан! У її жителів негласне змагання, у кого вийде красивіше.
• Один із парканів був засаджений ягідними кущами смородини, яку дозволили поїсти і волонтерам.
• Місцевий магазин вирішив зробити зелений фасад, бо втомилися боротися з вандалами, які малювали графіті на ньому.
• Бабуся посадила виноград, який обплів паркан, щоб діти дорогою до та зі школи “їли щось корисніше, ніж кіт-кат”.
• У людей будинок знаходиться у низині, тому висадили зелений паркан, щоб їхній город менше заливало потоками води з дороги.
• Лінь та досить дорого щороку фарбувати паркан.

Отож очевидно, що зелені насадження і природоорієнтовані рішення не тільки допомагають нам адаптуватися до зміни клімату, але мають ряд інших переваг. Зокрема, їхнє впровадження є більш сталим та часто — навіть більш економічно вигідним.

Що іще зробити, щоб адаптуватись

Отже, за можливості для адаптації пріоритет має надаватися природоорієнтованим рішенням. Таких рішень є багато і, як бачимо вище, вони є дуже багатофункціональними і дозволяють покращити наші міста і села.

Природоорієнтовані рішення у адаптації:

• зелені дахи
• міські та балконні городи
• газони, засіяні місцевим різнотрав’ям
• дощові садки
• міські водно-болотні угіддя
• зелені парковки та велопарковки тощо.

Озеленення — важливий елемент адаптації до зміни клімату, але і його треба впроваджувати продумано. За будь-якими зеленими насадженнями необхідно доглядати. Якщо ви садите дерево, або покриваєте певну поверхню мохом, потрібно дбати про регулярне зволоження, інакше всі зусилля можуть зійти нанівець. До того ж, згідно зі ст. 16 Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, самостійно садити та вирубувати дерева в місті заборонено, тому потрібно синхронізувати плани та зусилля із місцевим зеленбудом.