Є в Україні чудеса: Джуринський водоспад

 Джуринський водоспад важається найвищим рівнинним водоспадом, хоча 

про нього знає не так багато людей поза Тернопільщиною. Висота найвищого з трьох каскадів – аж 16 м. Джуринський каньйон,  де і знаходиться Червоногородський водоспад, входить в десятку найкрасивіших місць України.

За переказами старих людей, водоспад штучно утворено турецько–татарськими полчищами, які в 1620 році після перемоги польських і козацьких військ все руйнували на своєму шляху від м. Кам’янець-Подільського до Львова і Перемишля.

Справа в тому, що річка Джурин, колись була досить повноводна. Вона робить у Червоногороді кількакілометрову петлю, омиваючи своїми водами червоногородське поселення. Для того, щоб здобути замок, від якого до сьогодні залишились тільки башти, туркам довелося перерубати кам’яний кряж і пустити води до повноводного Джурина на водоспад, звільнивши таким чином собі шлях до замку. Але то легенда, а водоспад існує.

На цьому водопаді на початку XІX ст. був побудований водяний млин.  Пізніше його перебудували на двохтурбінний водяний млин, що молов борошно і постачав електроенергію у червоногородське містечко. В 1956 році на його місці збудовано гідроелектростанцію, яка давала електричний струм для сіл Нирків, Нагіряни і Солоне. На жаль тепер її також немає. Залишилися одні руїни. Але водоспад і далі скидає свої води із 16-ти метрової висоти.

Коли прямуєш до водоспаду, ще здалеку починаєш чути шалений гуркіт води, а коли він несподівано виринає з-за дерев, просто перехоплює подих. 

За іншою версією, водоспад було створено під час перебудови замку на палац польськими шляхтичами Понінськими на початку ХІХ століття. Нібито, як було тоді модно, навколо розбили величезний ландшафтний парк і, щоб прикрасити його, водоспад і створили. Єдиною ймовірною версією щодо причин створення штучного водоспаду є потреба у млині, бо в околиці їх не було. Тому річку могли "роздвоїти" – щоб частина води плинула новим річищем, де й збудували млин. Стовідсоткового підтвердження цієї версії немає, але на скелястих берегах Джуринського водоспаду і зараз ще можна побачити руїни старого водяного млина. Хоча існує і гіпотеза, що прорив перемички між "паралельними" ділянками річища стався без жодного людського втручання. Водоспад без вагань можна назвати атракціоном, адже адреналін та гострі враження тут вам гарантовані. Навіть від просто милування красою червоно-бурої землі та камінням з чіткими гранями, по яких течуть прямовисні хвилі, – враження неймовірні. 

"Печера відлюдника". 

Це грот, над яким струменить невеликий, але дуже гарний водоспад з романтичною назвою "Дівочі сльози". Мабуть, отримав він таке наймення тому, що вода поступово стікає вниз зі скелі тонкими струмками, наче сльози.

Місцеві селяни розповідають, що у 19 столітті в печері жив самотній монах. Як його звали, ніхто не знає. Та, кажуть, чернець жив молитвами і займався різьбою по каменю. Сьогодні тут можна побачити невелику частину печери, яка залишилася після обвалу. Поряд з нею встановлені три статуї Божої Матері і хрест, перев'язаний рушником. І досі місцеві вважають це місце святим і приходять сюди за благодатною енергетикою.