ЧЕРНІГІВЩИНА: ЛЕЛЕКИ ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДОДОМУ

Одна з ознак весни – повернення перелітних птахів із теплих країв. Зокрема, Андрій Сагайдак, відомий на Чернігівщині та за її межами як засновник природничого центру «Міжрічинська пуща» і гід у дику природу, повідомив, що 26 лютого журавлі вже кричали в сутінках на Бондарівському болоті. Щоправда, це раніше, ніж зазвичай. А три дні тому він повідомив, що на Чернігівщину повернулися лелеки – на тиждень раніше, ніж завжди.

    За його словами, люди часто плутають журавлів і лелек. Але ці птахи дуже різні. «Лелек усі знають, бо лелеки в селах живуть. І тому вважається, що журавель схожий на лелеку. Бо теж має довгу шию й довгі ноги.

Лелеки їдять усіляких мишей, жаб, ящірок і великих комах. А журавель – більше вегетаріанець. До речі, лелеки летять по одному чи дуже рихлою зграйкою, коли й не зрозуміло, що це зграя. Натомість журавлі ключем красиво плинуть. Журавлі майже завжди курличуть. У них гарні голоси, а у лелек голосу практично немає, вони тільки торохтять дзьобами – клекочуть», – пояснює Андрій Сагайдак.

    Також відмінність між журавлями і лелеками в тому, що журавлі легше переносять холоди. Натомість лелекам треба, аби були жаби й комахи.

    «Поки стоїть холодна погода і природних кормів мало, він із задоволенням їсть дрібну сиру рибу (мойву, салаку, річкову рибу) та варене несолоне м’ясо. Як тільки потеплішає і мілководдя наповняться жабами та комахами, лелека знову стає сторожким і переходить на живлення виключно природними кормами», – розказав гід у дику природу.