ВИШНЯ ПОТРАПИЛА ДО СПИСКУ РЕГІОНАЛЬНО РІДКІСНИХ РОСЛИН ЧЕРНІГІВЩИНИ

Проте не звичайна, яка навесні нас тішить запаморочливим цвітінням у садах, а влітку – соковитими кисло-солодкими плодами, які, особливо в урожайні роки, дачники пропонують відрами на місцевих базарах, а  степова, або ще її називають кущова, бо вона  росте дійсно як кущ.

    Вишня степова – медонос, який інколи може вирости і під 2 м, проте зазвичай її висота «тримається» на півтораметровій позначці. Листя, квіти та плоди схожі зі звичайною вишнею, проте дрібні. Її плоди також їстівні. У степових регіонах, де її дуже багато, місцеве населення збирає та заготовляє плоди вишні степової у великих кількостях.

    Вважається однією з родоначальниць вишні звичайної. І досі використовується для виведення культурних та декоративних сортів вишні. Поширена у степовій зоні, світлолюбна. На Чернігівщині степова зона не є суцільною, адже область переважно належить до лісостепової зони, але її елементи та найближчі до степу ділянки є у Ніжинському та Прилуцькому районах.

Цікаві факти про вишню:

Це не ягода, а кісточковий фрукт.

Належить до родини трояндових, рід «слива».

Вишня у перекладі з латинської – «пташиний клей».

Якщо так трапилось, що вишня степова росте навіть у півтіні, то у такому місці не плодоносить.

Перші згадки про її використання у їжу та вирощування датуються 8000 р. до н.е. в Анатолії (нинішня Туреччина).

У Європу потрапила з Анатолії у VII ст.

Перші згадки про вирощування вишні у Київській Русі датуються XII ст.

Джерело: «Чернігівщина туристична»