Мальовничі куточки ЧЕРНІГІВЩИНИ: Радуль -місце, де відпочиває душа

Сьогодні розповідь про одне неймовірне селище, яке знаходиться на відстані трохи більше 200 кілометрів від Києва, 55 – від Чернігова. Це колоритне місце зветься Радуль. Воно розташоване в Ріпкинському районі, що на Чернігівщині, і схоже на музей під відкритим небом. Музей, у якому ще живуть старожили, які мають що вам розповісти.
Радуль називають селищем на краю землі. А все тому, що до місцини веде усього одна дорога. Навколо ліси та болота,

прямо – тече могутній Дніпро, а за ним – Білорусь. Тут навіть місцеві спілкуються на власному діалекті, вкраплюючи у побутову розмову слова країни-сусідки.
Та життя тут ніби зупиняється, переносить вас у минуле, заспокоює.
Тут панує спокій, відсутня тривога і не турбує буденність.
В Радулі є те, що, схоже, у 21 столітті ми так стрімко втрачаємо: спокій та спілкування з природою. 
Є думка, що назва села походить від слова «радість». Буцімто тому, що її відчували першопоселенці старовіри, коли знайшли тихе місце і врятувалися від переслідувань

царської влади. Радість відчуваємо і ми, коли гостюємо в Радулі.
Інша версія назви – від давно зарослого озера Радуль або Радутьє.
Воно було розташоване між західною околицею селища і Дніпром.
Історія каже, наприкінці 17 століття в Радулі почали селитися старообрядці, які тікали від переслідувань у віддалені місця імперії після реформ Никона.
Саме тоді вони і з’явилися в Радулі.
Ми можемо навіть зараз, у 21 столітті, частково побачити, як вони формували свою культуру, побут, традиції, архітектуру тут, на краю землі. 
Колоритне селище, з кольоровими будинками дає відчути настрої першопоселенців. 

Типова хата в Радулі – це звичайний поліський зруб.
Під час прогулянки територією селища вражає велика кількість різьблених віконних ставнів та луток. Дуже незвичним є радульське обрамлення ґанків, веранд та віталень.
Цікаво бачити, що де-не-де біля будинків ще збереглися старовинні криниці та загорожі.
Важливо знати, що селище розташоване на Дніпрі, тому тут часто бувають повені. 
Попри занепад селища, у наш час сюди, у Радуль, люблять приїздити порибалити, поплавати на човнах вздовж ріки та розкласти намет на березі Дніпра. Попірнати в озері або річці, чи просто насолодитися тим, як тут магічно сходить і заходить сонце. Щодня воно накриває Дніпро своїм промінням неповторно та по-особливому. 
У Радулі немає готелей і ресторанів, зате є свобода, спокій та затишок і повне злиття з природою як вдень, так і вночі.

Джерело: https://ua.igotoworld.com/ua/article/1169_neizvestnaya-ukraina-radul.htm
У статті використано фотографії: Anastasija Nozhka IGotoWorld Photo Group.


Коментарі

Популярні публікації