ЧЕРНІГІВЩИНА: РІЧКА ОСТЕР. ЦІКАВІ ФАКТИ

Річка Остер – ліва притока Десни. Довжина – 199 км. У річку впадають 65 малих річок і струмків (із них 57 довжиною менше за 10 км). 

    В минулі часи річка Остер мала назву, дещо відмінну від сучасної. 

    У «Повісті минулих літ» під 988 роком її називають «Устрь», у літописі 1098 року – «Вьстрь», у «Книге Большому Чертежу» наприкінці XVI ст. – «Острь», у документі 1659 р. – «Остредь».

Первинний зміст цього слова загубився в темряві століть.

    Деякі дослідники вважають, що назва річки Остер походить від великих риб осетрів, які начебто раніше в ній водилися.

    Більшість же істориків поділяють думку археолога В. Петрова, що сполучення «стр» у річкових назвах Остер, Стрий, Стриж тощо є відгомоном одного з давніх слів, які використовувалися в назвах водойм та означали «текуча вода, струмок, річка».

З судноплавної артерії – в суху вирву!

Річка Остер помирає!

    На місці колись судноплавної річки – суша і болото. Вимерло все! На деяких відрізках Остер перетворюється на мертву річку.

Що ж трапилося з притокою Десни?

    Про те, що річка Остер у минулому була важливою водною артерією, свідчать як численні легенди про невичерпні скарби річки, так і важливі археологічні знахідки.

    Оповідки місцевого люду свого часу записав краєзнавець Васильківський. За однією з них, на дні Остра лежать затоплені римські судна ще часів імператора Октавіана Августа. Ось чому тут час від часу знаходять римські монети – срібні динарії.

    Згідно з іншою легендою, якась іноземна фірма (чи то американська, чи французька) до 1917 року бралася за власні кошти очистити Остер з умовою, що всі знайдені скарби будуть належати їй. Дійсно, під час меліоративних робіт у річці знаходили динарії епохи Августа.

    Як пише місцевий краєзнавець сучасності з Ніжина Олександр Морозов, останню римську монету тут підібрали під час меліоративних робіт у 1957 році.

    Однак великі знахідки римських монет були відшукані не в руслі Остра, а на шляху, уздовж його течії («Пашківський скарб» римських монет, знайдений у 1873 році на шляху з Ніжина до села Пашківки, є незаперечним доказом тісних торговельних зв'язків мешканців краю з античним світом Римської імперії, завдяки судноплавству).

    «Крім античних скарбів, у приостерському регіоні Ніжина знаходили монети Київської Русі домонгольського періоду. Тепер цей скарб відомий усьому вченому світові як Ніжинський. Про нього писали навіть іноземні видання. Узагалі, Ніжин і оточуючі його місцевості, відмічені на рідкість численними знахідками монет. У книзі Кропоткіна «Про скарби і знахідки» вказується до 40 таких скарбів поблизу Ніжина», – пише Олександр Морозов.

    З цього випливає яскрава доказова база того, що Остер у далекому минулому був судноплавним.

    А от міліти річка почала порівняно недавно – внаслідок бездумного втручання людей у довкілля.

    Вирубування лісів та осушування боліт, що почалися ще у XVII столітті, призвели до порушення рівноваги у природі, викликали суттєве зниження рівня ґрунтових вод. Як наслідок, вже наприкінці 1780-х років відомий дослідник О. Шафонський писав про Остер: «в тех только местах сия река видна, где она мельничными плотинами запружена, а в других более, болото представляет; хотя, впрочем, около самых Белых Веж (біля витоків Остра – прим.) больших судов разломанные куски находили, по коим бы заключить должно, что она в древности была так же глубока, как Десна или самый Днепр».

    Втім, сучасний стан річки Остер швидше нагадує передсмертні конвульсії безнадійно хворого, ніж колись величну і повноводну артерію. Річка помирає…

    У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів основною причиною маловоддя на річках басейну Десни вважають кліматичні зміни, а саме: сухе, посушливе літо та теплу осінь, незначну кількість опадів, які суттєво не вплинули на збільшення водності річок, і як наслідок – погіршення водогосподарського стану аж до втрати водотоку та пересихання річок.

    Як не прикро констатувати, наразі відповідальні за гідрологічний стан водойм і річок Чернігівщини державні структури залишаються бездіяльними статистами. Система земснарядів не працює, а про розчистку витоків річки немає і мови.

    У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів сподіваються на природу. А от місцеві жителі нарікають на бездумну вирубку лісів вздовж берегів Остра, а також меліорацію, яка завдала непоправної шкоди екосистемі та зникненню боліт.

    Де правди діти? На ділянці – всього за 100 метрів від Остра в його заплавах, на торфовищах, ген під самий ліс, росте кукурудза та соя. На публічній кадастровій карті ці землі значаться як зони підтоплення. Отже, засіяли їх нелегально. Але хіба прокуратурі та місцевій владі до цього?