СТАН ВОДИ В СЕЙМІ ТА ДЕСНІ. ДОСЛІДЖУЄМО І РОЗПОВІДАЄМО

Це питання турбує всіх українців – про те, що сталося та про наслідки отруєння водойм. Нині у Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів повідомляють, що замор риби через забруднення річок вже перевищив позначку в 30 тонн. Майже 19 з них – на Чернігівщині. Лише за попередніми розрахунками збитки сягають понад 415 мільйонів гривень.

    Як зазначають фахівці, причина масового мору риби в річках – брак кисню. Але що його спричинило? Якими речовинами могли отруїти річки? Чи отруйна сама риба?

    Перші ознаки мору риби на річці Сейм в сусідній Сумській області помітили 14-15 серпня 2024 року. Чорну поверхню води встелила мертва риба. До колись найчистішої водойми неможливо було пробратися – скрізь уїдливий сморід гнилі та аміаку. До того у Сеймі населення мило продукти та кип’ятило з нього воду для приготування їжі, а потім там стали гинути качки та навіть бобри.

    А вже 26 серпня 2024 року екологічна катастрофа спустилася вниз за течією і дісталася Десни. Від чого ж вмирала риба?

    Риба гинула внаслідок нестачі кисню. Такого висновку дійшли в лабораторії екологічної інспекції Сумської області, це підтвердила Держпродспоживслужба. Таким чином не підтвердилася теза про те, що вода була отруєна пестицидами.

    Нестача кисню у воді вбиває не тільки рибу, страждають майже всі живі організми у річках. Наприклад, масовий мор равликів відбувся через те, що ці організми є найбільш чутливими до якості води.

    Що з водою не так – взялися розбиратися у Департаменті захисту довкілля та природних ресурсів Сумської ОДА. Порадилися з науковцями Українського гідрометеорологічного інституту, ДСНС України та НАН, хронологічно проаналізували космічні знімки та відзвітували, що стічні води скинули саме з бардонакопичувачів Тьоткінського цукрового заводу.

    Припущення, що причиною мору риби в українських річках могли бути скиди з російської території, підтвердили й офіційні українські особи. Сейм та Десну забруднили викиди з цукрового заводу російського Тьоткіно, що на Курщині – про це 10 вересня 2024 року на пресконференції про результати роботи уряду заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

То що ж могло бути у складі цих нечистот Тьоткінського цукрозаводу?

    Коли обробляють цукровий буряк – при високих температурах там розмножується багато патогенних бактерій та побічних органічних сполук: пектини, альгінати. Вони можуть оброблятися препаратами. Наприклад, хлорованою водою. Все це могло опинитися в Сеймі.

    10 вересня 2024 року КП «Чернігівводоканал» відібрало проби води одразу в трьох точках. Спершу поїхали до річки Снов. Потім у місце, де він поєднується з Десною – село Брусилів. А далі рушили до району міської «Переправи». За результатами лабораторних досліджень повідомили, що концентрація розчиненого кисню у воді підвищилася з 2,64 мг/дм³ до 4,2 мг/дм³.

    У Деснянському басейновому управлінні водних ресурсів кажуть, що напрямок руху бруду постійно змінюється. На це впливає звивистість русла річки та рельєф дна. Нині ж осередок забруднення фіксують у Десні від сіл Салтикова Дівиця та Авдіївка до села Количівка, що на Чернігівщині.

Допомогти впоратися з екологічним злочином водоймам допоможе похолодання.

Куликівська громада – це остання точка на Десні, де гине риба. Там встановили 4 станції аерації, аби вона не рухалася вниз течією. Про це у відповідь на запит Чернігівської Медіа Групи повідомили у Державному Агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм.

    За добу такий компресор подає орієнтовно 6 тисяч метрів кубічних повітря. Аби максимально збагачувати воду киснем ще кілька таких станцій встановлять на річці ближче до Києва.

    Адже якщо мешканці Сум та Чернігова п'ють воду з артезіанських свердловин, то кияни напуваються з Десни.

    Екологи пояснюють, що Десна ширша за Сейм, тож забруднену воду розбавляє швидше.