КОЛИ СПЕКА Б’Є НА СПОЛОХ: ЯК УКРАЇНІ АДАПТУВАТИСЯ ДО НОВОЇ РЕАЛЬНОСТІ?

Аномальна спека – це вже нова реальність. Щоліта температура піднімається все вище, хвилі тепла приходять раніше й тривають довше. У 2024-му році світ пережив чергові температурні рекорди, а в деяких областях України температура перевищувала відмітку в 40 градусів тепла! 

    За даними програми «Коперник» (Copernicus), з часів доіндустріальної епохи середньорічна температура на планеті зросла на 1,3 °C, причому особливо стрімке підвищення спостерігається з 1980-х років. Межа у 1,5 °C вважається критичною: її перевищення несе загрозу незворотних змін у кліматичній системі, таких як безповоротна втрата екосистем (наприклад, коралових рифів чи тропічних лісів), перехід деяких регіонів у стан постійної посухи або затоплення, а також збої в природних кліматичних процесах (втрати крижаного покриву Антарктиди і Гренландії, танення вічної мерзлоти, зменшення здатності лісів поглинати CO2), які можуть спричинити подальше, вже неконтрольоване, потепління.

    У Європі ж ситуація значно тривожніша – середнє зростання температури становить близько 2,3 °C, теплові хвилі стають дедалі частішими й інтенсивнішими. Тож ми більше не можемо дозволити собі «перечекати». Зміна клімату вже давно постукала нам у двері та всілася на диван в очікуванні наших дій. 

    Уже зараз важливо говорити про довгострокові рішення, які лежать у площині міського планування, природоорієнтованих підходів та стратегічного бачення. Бо пляшка води в рюкзаку чи ввімкнений кондиціонер не врятують нас у світі, що розігрівається до межі.

    Хвиля тепла – це період аномально спекотної та сухої погоди, що тримається декілька днів поспіль, і є справжнім випробуванням для організму. Від цього страждають навіть цілком здорові люди, не кажучи вже про тих, хто має хронічні захворювання.

    Водночас такі умови шкодять сільському господарству – знижують врожайність, погіршують якість продукції та спричиняють зменшення запасів питної води через висихання водойм і ґрунтових джерел. На жаль, частота та тривалість таких хвиль тепла лише зростатиме.

    Коли нас уже накрила хвиля тепла, потрібні швидкі та дієві рішення. Це наші перші кроки до кращого самопочуття, що допоможуть пережити найкритичніші дні:

    Захист оселі: Затягуйте темні штори або жалюзі на вікнах та дверях, що виходять на сонячну сторону – так ви заблокуєте пряме сонячне світло та посприяєте меншому нагріванню приміщення.

    Правильний питний режим: Забудьте про крижану воду, що лише ненадовго втамовує спрагу і сприяє втраті солей. Надайте перевагу воді кімнатної температури та охолодженим несолодким чаям. Уникайте алкогольних, солодких, газованих напоїв та напоїв з кофеїном – вони зневоднюють організм.

    Легке харчування: Відмовтеся від жирної, важкої, гострої та надто солоної їжі. Натомість додайте до раціону більше свіжих фруктів, овочів, салатів та легких каш. М’ясні та рибні страви краще перенести на ранок або вечір.

    Одяг та захист шкіри: Носіть легкий, вільний, світлий одяг з натуральних тканин (бавовна, льон), що максимально закриває тіло від прямих сонячних променів. Не забувайте про креми з SPF50 для захисту шкіри та головні убори.

    Охолодження: Спробуйте «японський кондиціонер»: намочіть хустинку в прохолодній воді та пов’яжіть на шию. А після прогулянки влаштуйте помірно холодний душ для стоп та щиколоток – це активує біологічно активні точки та освіжить. Пам’ятайте, занадто холодний душ – це різкий контраст, що створює додаткове навантаженням на організм.

    Сієста: Уникайте активності в пікові години спеки (з 11:00 до 17:00) або хоча б скоротіть перебування на відкритому сонці в цей час. По можливості влаштуйте собі денний сон або ж відпочиньте у прохолоді.

    Утім, важливо зазначити: ці поради – перші кроки до адаптації. Вони допомагають нам вижити в спеку, але не вирішують проблему системно. Минулий сезон відключень електроенергії яскраво показав, що покладатися лише на кондиціонери – не варіант. Настав час звернутися до більш глибоких, стратегічних рішень.

    Адаптація до зміни клімату – це пристосування до наявних або очікуваних ризиків, спричинених зміною клімату, таких як тривала спека, посухи, зливи, буревії та інші природні надзвичайні ситуації. 

    Саме природа – наш найкращий союзник у боротьбі зі спекою. Прості і бюджетні рішення для озеленення громадських просторів, які можуть точково знижувати температуру, створювати затінок і робити міське середовище комфортнішим: зелені стіни, живі огорожі, різнотрав’я замість газонів, резервуари для дощової води – ці та інші рішення не потребують складних технологій, але дають реальний ефект.

    Що можете зробити ви?

    У себе вдома: Адаптуйте квартиру, свій будинок або ділянку на свій смак та кошт. Щоб зменшити нагрівання, провітрюйте приміщення лише вранці та ввечері, а вдень зачиняйте вікна й затягуйте темні штори або жалюзі –   особливо на сонячному боці. Озеленення теж допомагає охолодженню: висаджуйте рослини біля вікон, на балконі чи підвіконні, а також в’юнкі рослини вздовж стін – вони поглинають тепло й зволожують повітря. Для додаткового ефекту розставте ємності з водою або використовуйте зволожувач повітря.

    У своєму ОСББ/ЖК: Проведіть розмову з сусідами, поясніть проблеми, запропонуйте рішення. Організуйте толоку: зберіть кошти, залучіть місцеві ініціативи/ГО/волонтерів.

    У місцевих ГО: Окрім власних толок, долучайтеся до інших локальних ініціатив, підтримуйте їх заходи інформаційно та фінансово, а також ставайте волонтерами. ГО «Плато» у Львові – чудовий приклад того, як краудфандинг та активна громада можуть перетворити ідею на реальність: результатом став дощовий сад, що тимчасово утримує опади та стримує підтоплення.

    Адвокатуйте за озеленення: Згідно з дослідженням «Адаптація до зміни клімату: зелені зони міст на варті прохолоди», у Києві райони з рівнем озеленення 20–40% прохолодніші на 2–4°C, ніж ті, де озеленення менше 10%. Це прямий доказ того, що кожне дерево, кожен зелений куточок має значення.

    Вода є ще одним ключовим елементом для полегшення впливу спеки на організм. Випаровуючись, вона поглинає тепло і охолоджує середовище.

Що можна зробити?

    Питні фонтанчики та кишенькові парки з водними елементами: Ініціюйте їх встановлення у вашому районі.

    Природні водойми: Підготуйте звернення до влади щодо розчищення й догляду за місцевими озерами чи річками – такі природні зони стануть справжніми оазами прохолоди та відпочинку в умовах спекотного літа. Аби підсилити ініціативу, зберіть підписи мешканців та заручіться підтримкою профільних ГО.

    Інтерактивні карти: Запропонуйте місцевій владі створити інтерактивні карти прохолодних зон (парків, скверів, озер) та питних фонтанчиків у місті. 

    Аномальна спека – вже не виняток з правил, а частина нашої нової кліматичної реальності. І з кожним роком вона ставатиме інтенсивнішою, тому питання адаптації більше не можна відкладати. Це не лише про охолодження помешкань чи правильний питний режим – це про довгострокові рішення: від природоорієнтованих підходів до змін у законодавстві та державному плануванні.

    Звучить масштабно, але кожен з нас має свою роль. Ми маємо об’єднуватися в громадах, підтримувати ініціативи громадських рухів, вимагати дій від місцевої влади, а також формувати запит на національному рівні. Лише разом, діючи на різних рівнях і з різних напрямків, ми зможемо зробити країну більш стійкою до зміни клімату – і водночас комфортною для життя.