Навіщо орді захоплювати АЕС
Трохи пізніше — ця держава напала на Схід України й загарбала частини Донецької та Луганської областей. Цієї зими не всі наважувалися повірити, що Росія продовжить восьмирічну війну широкомасштабним наступом на всю територію України — а вони це зробили рано-вранці 24 лютого, перейшовши кордони та обстрілявши міста. І навіть тоді ще були люди, які вірили: ні, не може одна людська істота віддавати накази, а інша — спрямовувати постріли зі смертоносної зброї у житлові райони, школи, лікарні, вбивати дітей. Але станом на 10 березня, за словами уповноваженої Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар'ї Герасимчук, від зброї російських загарбників загинуло 68 дітей. До цих днів мало хто вірив у те, що одна держава може не просто зазіхнути, а й захопити ядерні об'єкти іншої. Адже атомні електростанції (АЕС), попри потужні системи захисту від аварій, є об'єктами підвищеної небезпеки навіть у мирний час. Атомні електростанції, а також інші ядерні та радіаційні об'єкти України, як от сховища радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива, є об'єктами мирного використання ядерної енергії. Такі об'єкти не розраховані на ведення воєнних дій і не повинні зазнавати нападу відповідно до норм міжнародного права (статті 56 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв міжнародних збройних конфліктів").Окрім того,
Генеральна конференція МАГАТЕ (Міжнародного агентства з атомної енергії) у 2009 році ухвалила рішення, в якому йдеться, що "будь-який збройний напад і загроза ядерним об'єктам, призначеним для мирних цілей, є порушенням принципів Організації Об'єднаних Націй, її Статуту, міжнародного права та Статуту Агентства".
Однак попри всі міжнародні домовленості, під контролем збройних сил Росії перебуває Чорнобильська зона відчуження. Будь-який вибух, аварія, невдалий постріл, призведуть до непоправних наслідків для Нового Безпечного Конфайнменту, який будували зусиллями всього світу, для сховища відпрацьованого ядерного палива, яке діє на території ЧАЕС, а також для численних радіаційно небезпечних точок у самій Зоні відчуження.
У сховищах відпрацьованого ядерного палива СВЯП-1 та СВЯП-2 перебуває понад 22000 відпрацьованих тепловиділяючих збірок реактора. У руках агресора ця значна кількість плутонію-239 може перетворитися на ядерну бомбу, а гуманітарні та екологічні наслідки такої катастрофи не матимуть кордонів ні для країн НАТО, ні для ЄС.
Чи можна нині покладатися на те, що збройні сили держави-агресора не спричинять жодної аварії, якщо вже стільки разів вони втілювали найгірші та найменш очікувані сценарії в Україні? Після тривалого спротиву, росіяни також захопили Запорізьку АЕС (ЗАЕС), що вказує на послідовність тактики агресора та намір взяти під контроль найнебезпечніші об’єкти України. ЗАЕС має 6 енергоблоків загальною потужністю 6000 МВт і є найбільшою атомною електростанцією у Європі. Варто нагадати, що під час аварії на Чорнобильській АЕС із ладу вийшов лиш один енергоблок, а наразі під прицілом перебувають усі 6 реакторів ЗАЕС. Реактор типу ВВЕР-1000, а саме такі встановлено на ЗАЕС, є вразливим до пошкодження як самої активної зони, так і до пошкоджень його численних трубопроводів. До захоплення станції працювало 3 енергоблоки. Однак зараз у роботі перебуває лиш енергоблок №4, а інші перебувають на плановому ремонті або у режимі розхолодження та переведення у стан зупинення. Проте, за даними НАЕК "Енергоатом", кожен із реакторів повністю завантажений паливом (приблизно 66 тонн). Також три реакторні басейни містять відпрацьоване ядерне паливо та ще 150 контейнерів перебувають у сухому сховищі. Знаючи це (чи й навіть не знаючи), окупанти все ж зчинили стрілянину на підступах до станції. На щастя, пожежу на одному з енергоблоків було локалізовано, а пошкодження інших об’єктів на території АЕС на даний момент не перешкоджає роботі станції. Нині на прицілі окупантів — уже Південноукраїнська АЕС у Миколаївській області, яка генерує 10% щорічного вироблення електроенергії в Україні та забезпечує потреби в електропостачанні усього Півдня України. Це три реактори загальною потужністю 3000 МВт, які у невмілих руках можуть перетворитися на зброю.
За матеріалами Екодії
Коментарі
Дописати коментар