ВІЙНА І КЛІМАТ: ЯК РОСІЙСЬКЕ ВТОРГНЕННЯ В УКРАЇНУ ГЕНЕРУЄ ВИКИДИ НА РІВНІ ЧОТИРЬОХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН

Три роки російської війни в Україні спричинили не лише людські втрати та руйнування інфраструктури, а й завдали масштабної шкоди клімату. Згідно з попереднім дослідженням з обліку викидів парникових газів під час війни за період з 24 лютого 2022 року по 23 лютого 2025 року викиди парникових газів, спричинені російським вторгненням, сягнули 230 мільйонів тонн CO₂ еквіваленту.

    Протягом третього року війни викиди зросли на 30% (55 мільйонів тонн CO₂ екв.), порівняно з попередніми періодами.

    Викиди за три роки повномасштабної війни можна порівняти з загальним обсягом річних викидів одразу чотирьох європейських країн – Австрії, Угорщини, Чехії та Словаччини разом узятих, або ж викидам від 120 мільйонів автомобілів на викопному паливі.

    Було виокремлено шість основних категорій викидів, пов’язаних з війною.

    Найбільша кількість викидів пов’язана безпосередньо з бойовими діями – 82,1 млн тонн CO₂ екв., що становить 36% від загального обсягу.

    Ця категорія охоплює викиди від споживання палива військовою технікою, виробництва та використання боєприпасів, виробництва військової техніки та будівництва укріплень.

    На другому місці – викиди, пов’язані з реконструкцією зруйнованих будівель та інфраструктури, що оцінюються в 62,2 млн тонн CO₂ екв. (27%).

    

    Третім за обсягом джерелом стали ландшафтні пожежі – 48,7 млн тонн CO₂ екв. (21%). 

    Саме ця категорія продемонструвала найсуттєвіше зростання у 2024 році, коли площа згарищ більш ніж подвоїлася порівняно з попередніми роками.

Посушливе літо та війна – нищівна комбінація для лісів.

    Велике занепокоєння викликає різке збільшення кількості лісових пожеж у 2024 році.

Загальна площа згарищ – 92,1 тисяч гектарів. 

Це вдвічі більше, ніж у середньому у попередні два роки. 

Більшість цих пожеж  спричинені саме бойовими діями.

    Експерти пов’язують таке зростання з незвично сухими погодними умовами, які, ймовірно, є наслідком зміни клімату.

    Ці сухі умови створили ідеальні передумови для того, щоб пожежі, спричинені бойовими діями, починалися як невеликі загоряння, а потім переростали у великі.

    Особливо складна ситуація в зоні бойових дій, де пожежникам небезпечно працювати, тому вогонь часто вирує неконтрольовано.

Окрім основних джерел дослідження враховує також:

руйнування енергетичної інфраструктури – 19 млн тонн CO₂ екв.;

зміну маршрутів цивільної авіації через закриття повітряного простору – 14,4 млн тонн CO₂ екв.;

переміщення біженців – 3,3 млн тонн CO₂ екв.

    Постійні обстріли енергетичних об’єктів спричиняють викиди не лише CO₂, але й гексафториду сірки (SF₆) – парникового газу, що є в 24 000 разів потужнішим за CO₂.

    Оцінюючи кліматичну шкоду, застосовують соціальну вартість вуглецю у розмірі $185 за тонну CO₂ екв.

    Соціальна вартість вуглецю вимірює нинішню вартість додаткової одиниці парникових газів, викинутої зараз, підсумовуючи загальну глобальну вартість шкоди, яку вона завдає протягом усього свого життєвого циклу в атмосфері.

    Цей показник охоплює економічні збитки від зміни клімату, що можуть бути відчутні в секторі сільського господарства, енергетичних послуг, продуктивності праці, а також різні види ризиків, що пов’язані зі здоров’ям людей (зокрема, рівень смертності) та екосистемами.

    Застосовуючи соціальну вартість вуглецю, загальна кліматична шкода, спричинена повномасштабною війною, оцінюється в понад $42 мільярди.

    Оцінка кліматичної шкоди від війни – це доволі новий крок, адже раніше не існувало поширеної практики, тим паче в умовах війни, проведення настільки детальної і комплексної оцінки впливу війни на клімат.

    Це створює можливість для України не лише оцінити масштаб шкоди, але й адвокатувати на міжнародному рівні питання екологічної та кліматичної відповідальності агресора. 

    Звіт з обліку викидів парникових газів під час війни – це важливий крок у зусиллях щодо притягнення росії до фінансової відповідальності за заподіяну шкоду.