ЗМІНА КЛІМАТУ: ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ І ЧИМ ЦЕ ЗАГРОЖУЄ УКРАЇНІ

15 травня – Міжнародний день захисту клімату. Це гарний привід згадати: клімат змінюється не десь там, у далекому майбутньому чи на іншому континенті. Зміну клімату ми відчуваємо щодня. Приміром, 2024 рік став найтеплішим за всю історію глобальних метеоспостережень – середньорічна температура на планеті перетнула позначку у 1,5˚C порівняно з доіндустріальним рівнем.

    Із середини 1980-х кожне наступне десятиліття в Україні – тепліше за попереднє.

    Наслідки зміни клімату – не лише спека. Зростання температури – це не просто «стане тепліше». Природні системи тісно пов’язані між собою, і навіть, на перший погляд, незначне потепління запускає ланцюгові реакції, які змінюють звичне життя. Серед іншого, зростає  інтенсивність і частота  хвиль тепла.

    Хвиля тепла – це період, протягом якого добова максимальна температура перевищує максимальну температурну норму протягом більш ніж п’яти днів поспіль на 5°С. У доіндустріальні часи таке явище траплялось  в середньому 1 раз на 1000 днів. В 21 столітті це число зросло до 4-5 разів на рік. 

    Зміна клімату вже впливає на здоров’я людей і надалі посилюватиме ці ризики: збільшення кількості теплових ударів; загострення серцево-судинних хвороб (гіпертонія, стенокардія, збільшення ризику інфаркту); поширення нових інфекцій через зміну ареалів комах і гризунів; проблеми доступу до питної води – в деяких регіонах України все частіше спостерігається відсутність води в колодязях у посушливий сезон. У довгостроковій перспективі зміна клімату суттєво впливатиме на здоров’я населення та економічну стабільність країн.

    Сільське господарство також є вразливим до зміни клімату: тривалі посухи виснажують ґрунти й знижують врожайність; зростає ризик лісових пожеж; зменшується доступ до джерел води для зрошення; зростає кількість шкідників. За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), за останні 20 років українські аграрії втратили понад $2 млрд через зміну клімату (станом на 2022 рік).

    Згідно проведених досліджень, до 2030 року країни, що розвиваються, можуть зазнати від 290 до 580 мільярдів доларів економічних збитків через наслідки зміни клімату. А до 2050 року ця сума, за прогнозами, зросте до 1–1,8 трильйона доларів. При цьому зміна клімату вже зараз спричиняє щоденні збитки – науковці оцінюють, що у період з 2000 по 2019 рік світ зазнав щонайменше $2,8 трлн  втрат і збитків через зміну клімату – це приблизно $16 млн щогодини.

    Основна причина зміни клімату – використання викопного палива: вугілля, нафти та газу. Саме з початком промислової революції ці джерела енергії почали активно використовуватись, що призвело до накопичення парникових газів у атмосфері (які виділяються при спалюванні).

    З початком повномасштабної війни ці питання набули ще більшої актуальності: за час повномасштабного вторгнення росія заробила близько €900 млрд на експорті викопного палива, що дає їй додатковий ресурс для фінансування війни проти України.

 Що ми можемо зробити?

    Клімат змінюється, і ми вже це відчуваємо у різних сферах життя: від підняття цін на продукти та відсутності води в колодязях – до поширення нових хвороб і зникнення видів рослин та тварин. До кінця століття наслідки зміни клімату посилюватимуться. Саме тому вже сьогодні важливо адаптуватися до нових умов.

    Адаптація до зміни клімату – це пристосування до фактичних або очікуваних кліматичних впливів чи їх наслідків. Щоб адаптувати міста до зміни клімату, можна створити більшу кількість зелених зон, системи попередження про надзвичайні ситуації, покращити каналізаційні системи і ще багато іншого.

    Вчасні заходи з адаптації створюють додаткові можливості та економлять гроші.

    Вкладений в адаптацію €1 зекономить €4 і більше на боротьбу з наслідками зміни клімату.