Куди поїхати з дітьми: заповідник "Медобори"

 «Медобори» — шматочок втраченого раю прямісінько на території України. Він

сформувався на місці унікального геологічного утворення — Товтр. Це залишки бар’єрного рифу, який утворився понад 25 мільйонів років тому. І саме тут колись було Сарматське море. Товтровий кряж височіє гребенями й пагорбами висотою від 60 до 100 метрів. Обов’язково підійдіть ближче і торкніться прадавніх рифів. Закрийте очі та уявіть: саме зараз стоїте прямісінько на морському дні. А скам’янілості навколо — то і є морські жителі: молюски, водорості, морські їжаки, корали… Тепер вони просто у вас на долоні. У «Медобори» треба їхати на «енергетичну підзарядку» та за відновленням ресурсу. Для цього створені стежки: «Гостра Скеля», «Богит», «Пуща відлюдника».

Уважно озирайтесь навкруги: тут вам трапляться олені, лосі та лисиці. Полохливі косулі теж пробігають час від часу, а в кущах чатують куниці й борсуки, дикі кабани. А ще тут ростуть 12 видів орхідей (у тому числі знамениті зозулині черевички) й чимало рідкісних рослин. Саме з «Медоборами» пов’язана й легенда про «неопалиму купину» —

рослину, яка не згоряє навіть у найсильнішій пожежі. Це про неї писав Володимир Сосюра: «Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах». Так от, ця таємнича рослина — ясенець білий. Рослина висока — 120 см, із квітами з ароматом лимону та ванілі. Якщо до квітки, яка вже гарно розквітла, піднести вогник запальнички чи сірника, повітря спалахне блакитним чи блакитно-зеленим полум’ям. Саме так загоряється ефірна олія ясенця. Полум’я не травмує рослину.

З вершини Гострої Скелі можна побачити ще й Франкові Скелі — Іван Якович приїздив сюди погостювати в маєтку Владислава Федоровича — впорядковував його родинний архів і написав нарис-біографію батька можновладця. На згадку про перебування Франка частину скель назвали його іменем.

Найкраще блукати місцевими стежками з гідом: він відведе вас на одну з наймальовничіших вершин Товтр. Звідси відкриється захоплива панорама з темно-зеленими дібровами й печерами, потічками і потужними джерелами. Варто побачити й карстові печери та язичницькі городища поблизу гір Говда та Богит і випити води з лікувального джерела «Збручанська Нафтуся».