Мальовничі куточки Чернігівщини: регіональний ландшафтний парк "Ніжинський"

Регіональний ландшафтний парк «Ніжинський» увійшов до складу 

природно-заповідного фонду території Прип'ятсько- Деснянського екокоридору Національної екологічної мережі в поліській зоні. В дану територію входять уже існуючий ботанічний заказник загальнодержавного значення «Середовщина», ботанічні заказники місцевого значення: «Боромики», «Зайцеві сосни», «Урочище Луб'янка», «Урочище Лисарівщина», а також гідрологічні заказники місцевого значення: «Колісниківський», «Переходівський».

Особливість розташування Ніжинського району у межах двох природних зон (північна частина в зоні мішаних лісів, південна - в лісостеповій зоні) відображається і у ландшафтах району, які мають перехідний характер від природних комплексів зони мішаних лісів до лісостепових, і їх структура характеризується значною строкатістю. Ландшафти представлені класом рівнинних східноєвропейських ландшафтів, який поділяється на три типи:

мішано-лісові, лісостепові і заплавні. Територія Ніжинського району характеризується переважно 7 видами ландшафтів, які сформувались в умовах помірно-теплого клімату і позитивного балансу вологи на водно-льодовикових, льодовикових і давньо- алювіальних піщаних та супіщаних відкладах, де переважають дерново-підзолисті грунти. Але важливим є те, що на території парку з них відмічається шість.

На території парку переважає лісова і болотна рослинність: перша представлена переважно середньовіковими лісами штучного походження, і невеликий відсоток від загальної площі - це ділянки з природними лісовими угрупованнями. Розміщуються вони на терасах річок Остер і Смолянка, а також у притерасній частині цих річок та межиріччі. Особливої уваги заслуговують ділянки з домінуванням граба звичайного (віком 70-80 років), який зростає тут на східній межі ареалу (ботанічний заказник «Середовщина»). Болотна рослинність належить до класу формацій 

евтрофних боліт, яка представлена переважно трав'яними угрупованнями. Менші площі - під лучною і водною рослинністю.

У складі багатої і різноманітної флори парку, значне місце займають види, які охороняються на різних рівнях - міжнародному (Бернська конвенція), державному (Червона книга України) і регіональному. Особливої уваги заслуговує вид із Бернської конвенції - маточник болотний. 

На території відмічається 11 видів судинних рослин з Червоної книги України.
Серед рослинних угруповань чинне місце займають три рідкісні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Серед яких  - формації глечиків жовтих, латаття сніжно-білого, латаття білого.
У результаті багаторічних досліджень і спостережень на території урочища «Смолянка» та в його найближчих околицях, виявлено 39 видів тварин, занесених до Червоної книги України. Серед них комахи: бабка перев'язана; стафілін волохатий, жук-олень, вусач мускусний, вусач земляний хрестоносець; махаон, мнемозина, ведмедиця господиня; дисцелія зональна, ксилокопа фіолетова, ксилокопа райдужна.
Хребетні тварини занесені до Червоної книги України на цій території представлені 28 видами.

Урочище «Смолянка» має велике значення як релаксаційна територія, де під час сезонних міграцій зупиняється ряд червоно¬книжних видів птахів.
Дана територія відіграє важливу роль у збереженні всього комплексу екосистем, середовищ існування видів і їх генетичного різноманіття, а також ландшафтів; шляхів міграцій тварин, поширення і збереження рослин у регіоні.
Естетична цінність території парку обумовлена її неоднорідністю та наявністю площ, зайнятих природною рослинністю.