ТРИ РОКИ ВІЙНИ: ЯК РОСІЯ ЗНИЩУЄ ПРИРОДУ УКРАЇНИ

За три роки повномасштабної війни росія зруйнувала не тільки тисячі життів українців, міста та домівки, а й понівечила нашу природу. Якої шкоди завдала росія природі України та з чим нам доведеться працювати після війни?

    Громадська організація «Екодія» від початку вторгнення веде моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією та публікує ці дані у відкритому доступі у форматі інтерактивної мапи.

    Волонтери вже зафіксували понад 2000 випадків різних за впливом та інтенсивністю: від незначної локальної шкоди до абсолютно руйнівних для природних екосистем, як-то знищення росіянами дамби Каховського водосховища.

    Ці випадки зафіксовані у семи різних категоріях: «Відходи тваринництва», «Пошкодження промислових об’єктів», «Пошкодження об’єктів нафтогазової промисловості», «Ядерна безпека», «Пошкодження енергетичних об’єктів», «Вплив на екосистеми» та «Вплив на морську екосистему».

Пожежі на нафтобазах спричиняють масштабні викиди токсичних речовин, що завдають шкоди як людям, так і навколишньому середовищу. Внаслідок згорання нафтопродуктів утворюються чадний газ, бензапірен, оксиди сірки, азоту, канцерогенні ароматичні сполуки, кислотні гази та сажа, які є небезпечними для здоров’я і можуть викликати отруєння, мутагенні зміни та респіраторні захворювання. Окрім загрози для людей, такі пожежі завдають значної шкоди ґрунтам, водоймам і рослинності, зокрема спричиняючи забруднення та руйнування екосистем.

Одна зі складових російської воєнної агресії – це енергетичний терор українців. З першого ж дня повномасштабної війни росіяни атакують українські енергетичні об’єкти, за три роки війни пошкоджено та зруйновано десятки таких об’єктів, зокрема, Зміївську ТЕС, Курахівську ТЕС, Трипільську ТЕС, Бурштинську ТЕС, Ладиженську ТЕС, ДніпроГЕС тощо.

Обстріли таких об’єктів небезпечні не лише для споживачів, а й для довкілля, оскільки на них знаходяться сховища палива — найчастіше вугілля, мазуту чи торфу, які можуть зайнятися і спричинити значні викиди небезпечних речовин у повітря: сажі, твердих часток, діоксиду азоту, діоксиду сірки, важких металів тощо. З часом ці речовини можуть поширюватися далеко за межі території, де сталася пожежа, та сильно впливати на здоров’я людей.

          Окрім того, масштабні пожежі впливають на зміну клімату, пришвидшуючи процеси, що спричиняють глобальне потепління. За даними Ініціативи з обліку викидів парникових газів внаслідок війни загальні викиди парникових газів за три роки повномасштабного вторгнення становлять 230 мільйонів тонн CO2. Такий об’єм викидів еквівалентний річним викидам Австрії, Угорщини, Чехії та Словаччини разом узятих або щорічним викидам 120 мільйонів автомобілів, що працюють на викопному паливі.

Будь-які дії російської армії мають негативний вплив на довкілля України, але є ряд випадків, що особливо руйнівні для екосистем. Головним чином це випадки, де знищуються природні екосистеми та об’єкти природо-заповідного фонду (ПЗФ) України.

За три роки постраждали десятки таких об’єктів, зокрема, унікальний біосферний заповідник «Асканія-Нова», де вигоріли сотні гектарів заповідного степу та знищено сотні тварин, Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник,  Луганський природний заповідник «Трьохізбенський степ», регіональний ланшафтний парк «Клебан-Бик», національний природний парк «Святі гори», що на Донеччині, національний парк «Кам’янська Січ», що був окупований з лютого по листопад 2022 року та багато інших.

Найбільш руйнівною для довкілля подією за останні три роки є підрив греблі Каховської ГЕС 6 червня 2023 року та його наслідки. Масштаби катастрофи виявилася величезними: сукупна зона затоплення та осушення склала не менш як 5000 км², були затоплені вразливі екосистеми, зокрема у національних парках та інших об’єктах природно-заповідного фонду. Через це існування окремих видів та екосистем було поставлено під загрозу.

           Окрім того, підтоплено багато складів, промислових підприємств, сміттєзвалищ, АЗС та інших об’єктів, звідки у Дніпро-Бузький лиман вимило токсичні речовини. А у Чорне море потрапила велика кількість прісної води, забрудненої паливно-мастильними матеріалами, добривами, стічними водами із затоплених населених пунктів та полів. Додатковим джерелом вторинного забруднення могли стати донні відклади Каховського водосховища, де десятиліттями накопичувалися викиди промислових підприємств та залишки пестицидів і добрив із навколишніх полів.

Найбільше забруднюють Чорне та Азовське моря паливно-мастильні матеріали та боєприпаси, що потрапляють у воду при затопленні кораблів та літаків.  Таке ставалося неодноразово: 3 березня 2022 року росіяни затопили судно під прапором Панами у Чорному морі, а 16 березня того ж року два збитих літаки впали у воду. А 7 липня 2022 року росіяни обстріляли молдовський танкер Millennial Spirit, на якому було понад 500 тонн дизельного палива. Після другого влучання по танкеру з’явилися повідомлення про пожежу, а згодом, приблизно на тому ж місці, помітили нафтову пляму. Сам танкер, ймовірно, затонув.

           Обстріли та горіння кораблів у морі, падіння літаків загрожують не лише викидами забруднюючих речовин у повітря. Затоплена і пошкоджена військова техніка є джерелом забруднення нафтопродуктами, які створюють на поверхні моря непроникну для кисню плівку. Крім того, ці нафтопродукти токсичні для більшості морських мешканців, у тому числі дельфінів.

Не всі випадки, що фіксує «Екодія» на своїй інтерактивній мапі, мають фактичну шкоду довкіллю. Наприклад, категорія «Ядерна безпека», куди вносяться всі події, пов’язані з ядерними об’єктами в Україні: проліт ракет над ними, вибухи на території та поруч, втрата ними електропостачання, перебіг окупації тощо. Якщо  росіяни здійснять цілеспрямовану руйнівну атаку на ці обʼєкти, наслідки для природи та українців будуть колосальними.

З 4 березня 2022 року росіяни утримують під окупацією Запорізьку АЕС – найбільшу атомну станцію Європи, яка забезпечувала приблизно п’яту частину електроенергії України. За час окупації неодноразово фіксувалися руйнування інфраструктури станції, пошкодження ліній електропередач, обстріли, вибухи на території та періодичні відключення електропостачання, критично важливого для охолодження блоків.

6 червня 2023 року підрив росіянами Каховської ГЕС спричинив втрату надійного джерела водопостачання для охолодження та інших потреб ЗАЕС. Станцію досі змушені обслуговувати українські працівники, які перебувають у полоні, зазнають постійного тиску, проходять перевірки та піддаються тортурам.

Ситуація на станції є безпрецедентною. Тривала втрата електропостачання, пошкодження систем охолодження чи халатність окупантів також можуть призвести до серйозних аварій та пошкодження реакторів. Крім того, існує ризик, пов’язаний із сухим сховищем ядерних відходів, де зберігається 174 контейнери, кожен із яких містить 24 збірки відпрацьованого ядерного палива.

А останнім страшним випадком стала атака російського ударного дрона на Чорнобильську АЕС. Внаслідок на ЧАЕС пошкоджено зовнішню та внутрішню оболонки Арки нового безпечного конфайнменту, у якому утворився отвір діаметром близько шести метрів, а також пошкоджене обладнання та електрокабелі. Ліквідація наслідків тривала кілька днів, рятувальники відкривали конструкції для остаточного гасіння. Попри пошкодження, опорні балки не зазнали значних руйнувань, а радіаційний фон залишався в межах норми.

Важливо розуміти, що відновлення пошкоджених екосистем потребуватиме значних ресурсів та часу, а деякі втрати можуть виявитися незворотними. Вже зараз очевидно, що наслідки будуть відчутні не тільки на територіальному рівні, але й глобально, зокрема через значні викиди парникових газів та знищення важливих для біорізноманіття територій.