На Чернігівщині є перелітний червонокнижний голуб.
Ми звикли бачити голубів всюди і у будь-яку пору року, відсутність яких чи у
скверах і парках, чи просто у дворах багатоповерхівок, скоріш за все, більшість
з нас здивувала б. Вони завжди поруч, майже ручні, і здається, що не бояться
ані морозу, ані спеки.
Проте на Чернігівщині є такі голуби, які для
поселення та розмноження віддають перевагу старим листяним та мішаним лісам з
дуплистими деревами, подалі від людських осель.
Це – голуби-синяки. Вони – перелітні і є одними
із найбільш ранніх перелітних птахів України (прилітають у березні-квітні).
Тихі та обережні, перелітають в основному вночі
та оминають галасливі місця з людьми.
Гніздяться окремими парами. Гнізда будують у
дуплах дерев, а ще – у порожнинах в опорах ЛЕП чи в закинутих бортях на висоті
кількох метрів від землі.
Ці птахи в основному «вегетаріанці»: перевагу у
харчуванні віддають насінню злаків, бобових, зрідка можуть харчуватись
комахами, якщо насіння не вистачає. Їжу не «фільтрують», тому у шлунках у них
багато піску та камінців.
З їх прильотом старі ліси оживають і неначе
«гудуть»: це самці починають видавати характерні звуки і для цього вони
обирають найвищі та сухі гілки старих дерев.
До слова, є на Чернігівщині село під назвою
Голубичі. Так от одна з легенд пояснює його назву саме наявністю в урочищі
поруч у старому дубовому лісі великої кількості голубів. Як переповідають
місцеві старожили – голубів там була сила-силенна. То й село назвали
Голубичами.
Цей птах має статус «вразливий», з 2009 р.
включений до Червоної книги України, на Чернігівщині вважається регіонально
рідкісним.
Як зазначають науковці, популяція
голубів-синяків зменшується, адже зменшуються площі старих лісів, відбувається
санітарна чистка лісів – вирубка дуплистих дерев, хімобробка полів.
Фактор неспокою також впливає, особливо зараз,
коли велика частина території нашої держави піддається нещадним, руйнівним та
смертоносним обстрілам росіянами.
.jpg)
Коментарі
Дописати коментар