ЩО ЗАВАЖАЄ УКРАЇНЦЯМ ЗРОБИТИ БУДИНКИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИМИ

Щороку 5 березня світ відзначає Всесвітній день енергоефективності. Ця дата нагадує про важливість розумного використання енергоресурсів, адже раціональне споживання енергії зменшує витрати, знижує залежність від викопного палива і допомагає боротися зі зміною клімату. Цей день започаткували у 1998 році під час міжнародної конференції у Відні, присвяченій проблемам енергоефективності. Тоді експерти вирішили привертати увагу до цієї теми щороку, щоб стимулювати уряди, бізнес та суспільство до енергозбереження. 

    Для України тема енергоефективності є не лише питанням економії, а й енергетичної безпеки. Використовуючи енергію більш ефективно, ми можемо суттєво знизити споживання електроенергії та тепла, що зменшить навантаження на поруйновану енергосистему, допоможе швидше перейти на більш децентралізовану генерацію на основі відновлюваних джерел енергії із системами накопичення та зекономить кошти на дорогих енергоресурсах, які можна буде використати на відновлення країни.

    Попри великий потенціал, реальність така: нинішня система підтримки енергоефективних рішень в Україні не покриває навіть 4% необхідних витрат. За оцінками, наведеними у Концепції Державної цільової економічної програми підтримки термомодернізації будівель, до 2030 року нам потрібно близько 13 мільярдів євро інвестицій.

Близько 40% споживання електроенергії та тепла припадає на будівлі. Це означає, що саме житловий сектор має величезний потенціал для економії. Простих рішень тут немає, але кілька важливих кроків можуть суттєво знизити витрати на енергію: використання енергоощадного освітлення, модернізація систем опалення та гарячого водопостачання, перехід на відновлювані джерела енергії, якісне утеплення будівель, заміна старих вікон і дверей на енергоефективні.

Але що зупиняє людей від впровадження цих змін?

    Найбільша перешкода – це гроші. Термомодернізація будинку – це не дешево. Навіть якщо людина розуміє, що утеплення допоможе заощадити, зібрати велику суму одразу буває складно. До того ж у багатоквартирних будинках необхідно узгоджувати такі рішення з сусідами, а це ще одна непроста задача, особливо якщо у кожного різне фінансове становище.

    Крім того, на рішення про інвестиції в енергоефективність суттєво впливають субсидовані тарифи на енергію. Коли тарифи штучно занижені і тримаються державою, у споживачів немає відчуття реальної вартості енергоресурсів, а отже, і немає достатньої мотивації скорочувати споживання чи вкладати кошти в утеплення. Навіть після підвищення тарифів на електроенергію з 2,64 грн/кВт⋅год до 4,32 грн/кВт⋅год (на 60%) вартість енергії все ще не відповідає ринковим умовам.

    Якщо тарифи будуть поступово приведені до реального рівня, це скоротить термін окупності енергоефективних інвестицій, зробивши їх більш вигідними. Крім того, це допоможе державним енергетичним компаніям зменшити фінансовий тиск і реінвестувати кошти у модернізацію інфраструктури.

    Звісно, будь-які зміни в тарифній політиці мають бути добре продуманими, щоб не вдарити по вразливих категоріях населення. Для цього потрібна адресна підтримка малозабезпечених споживачів, яка не залежить від рівня споживання.

Місцеві органи влади можуть суттєво допомогти мешканцям зробити свої будинки енергоефективними. У багатьох містах уже працюють програми співфінансування, де частину витрат на утеплення чи модернізацію інженерних систем покриває місцевий бюджет.

    Ще один ефективний інструмент – револьверні фонди. Це працює так: місто надає позику на енергоефективні заходи, а коли ці кошти повертаються, вони знову спрямовуються на нові проєкти. Таким чином, бюджетні гроші працюють постійно і допомагають дедалі більшій кількості будинків ставати енергоефективними.

    Фонд енергоефективності – це єдиний державний механізм фінансування енергоефективних заходів, який уже допоміг десяткам тисяч українців зменшити споживання енергії та відновити понад 700 багатоповерхових будинків, пошкоджених через війну.

За даними опитування, яке провели Фонд Фрідріха Еберта та Eкодія, 74% українців навіть не чули про доступні програми підтримки енергоефективності. Половина взагалі не впевнена, що це дасть реальні вигоди. Водночас світовий досвід показує, що кожна вкладена гривня у модернізацію будинку повертається економією на рахунках за комуналку.

Енергоефективність – це не розкіш, а необхідність, яка дозволить Україні економити мільярди, зміцнити свою незалежність і підвищити якість життя громадян. Якщо ми всі разом – держава, громади, бізнес і прості громадяни –  підемо цим шляхом, вже в найближчі роки ми відчуємо реальні результати: менші рахунки, комфортніші домівки, сильніша країна.