Сміттєві перегони

Про проблеми зі станом довкілля сьогодні знають усі. Забруднення 

навколишнього середовища людиною – один із головних факторів зміни клімату, погіршення екології, загрози тваринам та порушенню екосистем. Проблема ця є глобальною, але утворюється і на локальному рівні: лише в Україні у 2020 році загальний обсяг накопичених відходів склав 15 млрд 635,3 млн тонн. І це стосується кожного з нас.

Боротися із засміченням планети, країни чи окремих населених пунктів допомагають прості принципи – віддавати на переробку те, що переробляється; компостувати ті відходи, що компостуються; використовувати речі повторно; та звести до мінімуму користування одноразовими пластиковими виробами. А ще – популяризувати такий підхід серед людей: як дітей, так і дорослих.

Як же школи Полтавщини долучилися до вирішення нагальних екологічних проблем.

Перші спроби компостування органічних відходів розпочалися в теперішньому Божківському ліцеї ще понад сім років назад. Вчителька біології та екології і керівниця екологічного клубу "Зелені вітрила" Надія Васюкова не тільки облаштувала зі своїми учнями шкільний компост на подвір'ї закладу, а й організувала в селі учнівський пункт по збору вторинної сировини.

"На сьогодні наріжним каменем для суспільства є стан довкілля, в тому числі для нашої громади. У першу чергу – це велика кількість відходів, які ми бачимо на узбіччях, стихійних звалищах, у себе під ногами. Ми їх можемо використовувати з толком, а не засмічувати територію. Я для себе поставила задачу почати з малого, з сортування на території сіл", – розповіла очільниця Агенції Юлія Попова.

Аби розширити практику Божківського ліцею на інші школи, було вирішено оголосити конкурс "Життя без сміття", а Новоселівська сільська рада виділила грошові премії для учасників. Результати вражають. Протягом місяця діти з трьох шкіл зібрали 5.5 тон пластикових пляшок, скла, поліетилену, картону. Заохочували до змагань і родини, і місцевих підприємців. За зібрані вторинні ресурси команди отримали від переробників реальні гроші від 800 до 2500 гривень. Ці кошти школи витратили на власний розсуд: придбали для учнів спортивний інвентар або організували поїздку на екскурсію.

Також Юлі та команді допомогло навчання в Zero Waste Academy – це навчально-практичний курс з підготовки фахівців в управлінні відходами відповідно до нового законодавства. Анна Прокаєва, координаторка Zero Waste Kharkiv та Zero Waste Academy: "За результатами навчання команда Новоселівської ТГ отримала у подарунок дрон. Його будуть використовувати для обстеження території громади і оцінки масштабів 

несанкціонованих сміттєзвалищ".

"Під час сортування ми почали помічати, що в контейнерах зі змішаними відходами багато органічних рештків. Ця органіка псує вторинні ресурси, які ми можемо здавати на переробку, і руйнує контейнери. Вони гниють і ламаються під вагою органіки. Тому наступним своїм кроком ми вирішили відділяти органіку від твердих побутових відходів", – продовжує Юлія Попова.

Часто реалізація проектів відкладається через брак коштів. Однак у Новоселівській ТГ знайшли вихід. Разом з ГО Платформа сталого розвитку "Перспектива" Юлія Попова розробила два грантові проекти – Екошкола "Компост" і KomPost. Обидві заявки були схвалені донорами, що дало змогу залучити 21 тисячу гривень. За ці кошти придбали 6 компостерів, 3 пластикових контейнери для збирання органіки в харчоблоках, реагенти для прискорення компостування, садовий інвентар. Пілотний проект розпочався в Божківському ліцеї ще влітку, а з вересня до нього долучились Рунівщинська і Новоселівська загальноосвітні школи. Однією з важливих складових проекту стали тренінги по розподільному збору відходів і компостуванню, які провели серед учнів і працівників їдалень експерти з об'єднання "Еколтава".

"Учні самі слідкують за процесом компостування і знають, як це робити. У нас налагоджений роздільний збір відходів в усіх трьох школах. У харчоблоках встановлені спеціальні контейнери для органіки, яку потім компостують. У школах стоять паперові контейнери для різних видів твердих відходів і пластикові – для харчових решток", – зазначила Юлія Попова.

Виявилося, що діти дуже відповідально ставляться до сортування відходів, самі ведуть інформаційну роботу з дорослими і слідкують за дотриманням всіх рекомендацій. Учасники екологічного клубу "Зелені Вітрила" на базі Божківського ліцею регулярно проводять прибирання стихійних сміттєзвалищ та досліджують поводження з відходами на базі рідного села.

"Один з моїх учнів назвав свою наукову роботу "Поводження з відходами: локальний рівень". Перше, що ми почали досліджувати, – це склад відходів у нашому селі: кількість пластику, органіки та інших видів сміття. Також досліджували процес утворення гумусу, як кількість тепла і вологи впливають на швидкість дозрівання добрив. На олімпіадах з екології ми обов'язково висвітлювали економічні, екологічні і соціальні аспекти роботи: яка вартість покупного добрива, як воно підвищує родючість ґрунту", – розказала Юлія Попова.

Дехто з теперішніх випускників вступив до Полтавської політехніки за напрямком "Екологія" та "Землеустрій", а Надія Миколаївна продовжує дослідження вже з молодшим поколінням. Нові вуличні компостери і препарати для пришвидшення дозрівання також стали базою для наукових експериментів. Раніше з цією метою використовувались звичайні компостні ями.

"Ми з учнями постійно проводимо інформаційну роботу щодо компостування і різні експерименти. У тому числі, удобрюємо землю і влаштовуємо різні типи грядок, перевіряємо чи дійсно біопакети розкладаються за час, який зазначає виробник. Слідкуємо за процесом розкладання твердих відходів. Наразі ми домоглися збільшення використання екоторбинок мешканцями і у нас значно покращилася статистика сортування та утилізації пластикових відходів, менше палять трави та зеленої маси", – розповіла Надія Васюкова.

"Раніше ми працювали більше як науковці і дослідники, а тепер можемо вийти з нашими ініціативами на більш широкий загал. Я дуже вдячна нашим дітям за їхні небайдужість і завзяття, з яким вони долучаються до усіх ініціатив. Без нового покоління позитивні зрушення у суспільстві були б неможливі", – переконана Надія Васюкова.

У майбутніх планах Новоселівської ТГ можливе обладнання комунальної станції компостування. Адже в селі таких відходів не менше, ніж у місті, просто структура – інша.

"У селі харчові рештки частково йдуть на харчування худобі, але є листя і суха трава, сухостій і гілки дерев. Їх зазвичай палять, що ще гірше: виникають пожежі, задимлення, шкідливі для здоров'я викиди. Або згрібають і викидають в загальний контейнер для змішаних відходів, що в рази збільшує той об'єм, який наше комунальне підприємство змушене вивозити на сміттєзвалище", – зазначає Юлія Попова.

"Дорослих найлегше навчити через їхніх дітей, і ми робимо все, щоб запалити нашу молодь і залучити до відповідального ставлення до відходів якомога більше мешканців нашої громади. Адже саме від кожного з нас залежить, яке довкілля ми залишимо для майбутнього", – підсумувала Юлія Попова.

У 2020 році в 11 країнах Європи почала діяти програма Zero Waste Cities. Це 

програма організації Zero Waste Europe, спрямована на допомогу містам та громадам у переході до нуль відходів. До програми доєднались Львів та Люботин у Харківській області. Допомагають містам локальні організації, які є співзасновниками альянсу "Український Альянс Нуль Відходів" (Zero Waste Alliance Ukraine): Zero waste Lviv, Kharkiv zero waste.  Метою Програми є пришвидшення переходу до zero waste на рівні міста – особливо малих та середніх муніципалітетів – шляхом впровадження актуальних норм законодавства ЄС та стратегій на основі моделей, орієнтованих на громадян.

Джерело