МОЛОДЕ ПОКОЛІННЯ УКРАЇНИ ОБИРАЄ ЕКОЛОГІЮ

П’ятеро житомирських школярів, вихованців гуртка Житомирського міського центру науково-технічної творчості учнівської молоді, посіли призові місця на Всеукраїнському екологічному конкурсі «Eco-Hackathon 2023». Конкурс, який проводить Національний еколого-натуралістичний центр, цьогоріч був присвячений відновленню біорізноманіття України. В конкурсі щороку – нова тема. Цього разу темою стали «Інноваційні технологічні рішення для відновлення біорізноманіття України». Житомирські школярі розповіли про свої проєкти з відновлення лісів та річок. 

    Що означає термін «відновлення біорізноманіття»? Для кожної місцевості є своя актуальна тема. Для Полісся це відновлення лісів, деяких комах, риби та всього, що живе у річках.

    Конкурсна робота з відновлення біорізноманіття річок містить ідею, яка полягає у знесенні аварійно небезпечних неробочих дамб. Греблі, які активно будували за радянських часів, перешкоджають подальшому направленню вод і за дослідженнями науковців шкодять природному біорізноманіттю річок.

    «На Житомирщині я знаю два таких об’єкти, можливо, їх більше. Одна така дамба – в районі паперової фабрики у Житомирі. Я там живу, досліджував дамбу і річку: там щороку гине риба, річка дуже забруднена, цвіте, а сама дамба аварійно небезпечна і, по планах міста, її мають знести.

    Знесення дамби відновить потік води, вона не буде пересихати, відновиться біорізноманіття риби. Бо зараз там максимально можна зловити карася, впіймати там іншу рибу, представлену у Житомирській області, неможливо», – розповів Ілля Сидорчук, автор проєкту.

    Хлопець навів наприклад, коли після знесення дамби на одній з річок у США відновилась популяція лосося, покращилось русло річки. За його словами, у світі на сьогодні знесено близько 500 дамб. Він вважає, що цю практику варто перенести в Україну.

    Марина Кирій розповіла про свою конкурсну роботу, якою вона хоче вирішити проблему лісів, особливо їх відновлення. Дівчина говорила про те, що під час війни дерева активно вирубають, зокрема, для потреб військових.

    «Я досліджувала Білилівський ліс, поряд з яким живуть мої бабуся з дідусем, і помітила, що в останні роки в ньому все менше сосен та дубів. Саме ці дерева потрібні зараз військовим на передовій для будування бліндажів та окопів.

    Нам потрібні прості природоохоронні рішення – насаджувати нові саджанці, створювати трав’яні покриви, бо це теж невід’ємна частина лісу, використовувати папір повторно, замінити друковані чеки на електронні, ксерокс – сканером тощо», – розповіла Марина Кирій.

    Тему, як вплинути на популяцію комах, розробив та представив на конкурсі Назар Синицький. Хлопець досліджував популяцію мурах.

    «Мурахи – природні лісові санітари, але їх стає все менше. І я досліджував, як їх розмножувати. Я помістив мурах у формікарій та створював умови для їх розвитку. Хочу їх розмножувати надалі та випускати у природу», –  сказав Назар Синицький.

    В другому турі житомирські школярі розробляли проєкти і завдання, які поставило перед конкурсантами журі. Зокрема, працювали над інноваціями щодо збереження лісів та відновлення біорізноматінння, що зазнало наслідків війни. Використавши за основу роботу житомирського школяра Артура Печенюка, яку він захищав на багатьох конкурсах, школярі запропонували метод тушіння пожеж магнітним полем за допомогою спеціальних установок.

    Також школярі представили ідею, як контролювати вирубку лісів за допомогою дронів та розробку щодо створення зелених тунелів та коридорів для спеціального переміщення тварин між двома природними зонами.

    «У дітей шкільного віку не таке мислення, як у дорослих, і вони пропонують дуже цікаві ідеї для вирішення багатьох проблем і питань. Тому потрібно більше майданчиків для презентації таких ідей», – сказав Анатолій Шубін, керівник гуртка «Основи науково-дослідницької діяльності» міського центру науково-технічної творчості, який відвідують переможці конкурсу.

Отже, молоде покоління України обирає ЕКОЛОГІЮ!