За останній рік жителям Чернігівщини, особливо
тим, хто проживає у селах, все частіше зустрічаються лисиці. Мешканці області
розповідають, що звірі не просто бігають в лісі, чи на полях, а заходять у
населені пункти. Їх частенько можна побачити на вулиці, чи подвір’ї, та були
випадки, коли хижака зустрічали навіть у центрі села.
Для території Чернігівщини, у якій знаходяться
поліська і лісостепова зони, лисиці – це поширений вид тварин. Чисельність цих
хижаків залежить від харчової бази, хвороб, снігового покриву та людини.
Завідувач кафедри екології та охорони природи НУ «Чернігівського колегіуму»
Юрій Карпенко розповідає:
«Якщо достатня кількість харчів, а це і гризуни,
і птахи, й інші істоти, то популяція збільшується. Взимку лежить сніг, їм важче
здобувати їжу. Лисиці потрібно витрачати багато сил, щоб вполювати гризуна під
шаром снігу. Багато птахів, яких вони їдять, є перелітними, і це теж проблема.
Плюс відсутність рослинної їжі. Тож, це факт, що взимку ми частіше бачимо
лисиць близько до населених пунктів».
На території Чернігівщини гони лисиць
починаються з грудня, і тривають до лютого. Вагітність тварини складає 49-58
діб. Зазвичай лисиця народжує раз на рік від 3 до 7 цуценят, але іноді
кількість малечі може сягати до 10-12. Варто зазначити, що частина лисенят
зазвичай гине у малому віці.
Тривалість життя
хижаків сягає 5-10 років на волі, і 20-25 у неволі.
Юрій Карпенко говорить, що наразі ситуація із
чисельністю тварин стабільна, але є прогноз на збільшення. Згідно даних
Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства,
за останні 2 роки (дані 2023 року у порівнянні до даних 2021 року) кількість
цих хижаків зросла майже на 22%. Тобто фактично, за роки повномасштабної війни
популяція лисиць на Чернігівщині збільшилася майже на чверть.
«Чисельність лисиць у Чернігівській області,
згідно результатів проведених обліків користувачами мисливських угідь за
останні роки, становить: у 2021 році – 2731 гол., у 2022 – 2678 гол., у 2023 –
3328 гол.», – повідомляє начальник управління Сергій Аніщенко.
На збільшення популяції позитивно впливає
заборона на полювання, яка діє на території Чернігівщини з початку активних
бойових дій у 2022 році.
Не варто забувати, що лисиця є головним
поширювачем сказу. Для цієї хвороби характерні слиновиділення, агресивність,
параліч. Але іноді симптоми можуть не проявлятися.
Чи може збільшення
кількості лисиць вплинути на спалах сказу?
«Теоретично може, якщо не проводити біотехнічні
заходи, – пояснює Юрій Карпенко. – Раніше лісівники і працівники екологічних
служб розкидали приманки з препаратами, які використовуються для профілактики
сказу. Коли хвора лисиця заходить у населений пункт, вона може покусати
тварину, домашню птицю чи людину. Це може бути основою для поширення сказу.
Відповідно, потрібно й надалі проводити такі заходи».
У Чернігівській області разом із кількістю
лисиць збільшилися й випадки виявлення сказу. Начальник Головного управління
Держпродспоживслужби у Чернігівській області Юрій Павлішен інформує:
«Згідно статистики в Чернігівській області у
2022 році було зареєстровано 1 неблагополучний пункт сказу кота. З початку
цього року в області зареєстровано 5 неблагополучних пунктів сказу, захворіло 7
тварин (1 лось, 1 кіт, 1 лисиця, 1 єнот, 3 собаки). Збільшення оптимальних
розмірів популяції лисиць негативно впливає та погіршує ситуацію зі сказом в
області».
Попри те, що мешканці Чернігівщини частенько
скаржаться на лисиць, офіційних скарг від громадян до Головного управління Держпродспоживслужби
в області не надходило. А от Північне міжрегіональне управління лісового та мисливського
господарства отримувало декілька звернень від селищних громад Прилуцького та
Чернігівського району щодо появи лисиць у населених пунктах. Як виявляється,
навіть у великому місті можна побачити лисицю.
Юрій Карпенко розповідає: «У Чернігові були
випадки, коли їх зустрічали у межах Центрального парку культури і відпочинку,
на території регіонально-ландшафтного парку Ялівщина і на околицях міста:
Масани, Киїнка, Подусівка, Новоселівка. Вони живуть на лісових ділянках, у чагарниках,
можуть заходити на дачні ділянки. Щодо села, зменшується кількість людей.
Впливає заростання лісів, необроблені поля, можливість без перепон рухатися в
межах населених пунктів, та отримувати їжу. Лисиця припиняє боятися людину, не
бачить загрозу та адаптується до умов».
Незважаючи на заборону полювання, єгерські
служби контролюють ситуацію з чисельністю лисиць на Чернігівщині та проводять
заходи задля запобігання спалаху сказу. Але попри це, хижаки продовжують частіше
заходити в населені пункти, оскільки не відчувають великої загрози. Тож, якщо ви побачили лисицю на своєму шляху чи
подвір’ї, спробуйте її налякати гучним звуком, якого вона боїться, або криком. І в жодному разі не
біжіть до звіра, бо він може укусити!
.jpg)
Коментарі
Дописати коментар