Є в світі чудеса: Печера Крубера-Вороняча
Печера Крубера-Вороняча на сьогодні вважається найглибшою печерою в світі. Вона знаходиться в Абхазії і її глибина становить 2196 метрів. Це своєрідна серія колодязів, з’єднаних так званими галереями.
Відкрито печеру було в 1960 р. грузинськими спелеологами, що працювали в Абхазії на масиві Арабіка.
Тоді ще ніхто не знав справжньої глибини печери, спелеологам вдалося опуститься всього лише на 95 метрів. Спуск далі утруднювала вузька ділянка. Лише через вісім років, спелеологи з Красноярська встановили новий рекорд – 210 метрів. Наступний етап освоєння найглибшої печери почався в 80-х роках, коли вже Київські спелеологи опустилися до глибини в 340 метрів. У 1999 році, вони ж досягають 700 метрів, а в 2000 – 1410 метрів.
Нарешті в 2001 році печеру визнали найглибшою в світі, російсько-українська команда спелеологів спустилася на 1720 метрів, побивши тим самим рекорд, який до того належав печері “Лампрехтсофен” в Австрії – 1632 метри. У 2007 році було встановлено останній на сьогодні рекорд – 2190 метрів.
За шість років спелеологам вдалося опуститися на глибину 2191 м (цілком імовірно, що це ще не кінцева точка).За розповідями спелеологів, на початку літа там зазвичай лежить сніг, температура (у печері) коливається в межах від 0 до + 2 °С. З глибиною показання термометра стабілізуються. Приміром, до глибини 1700 м температура в печері +4, тиск атмосферний, вологість близько 90%. Глибше 1700 м – ще тепліше, 5-6 °С. Такі температурні зміни пов’язані насамперед з тим, що вода, що біжить у печері, з кожним метром стає все теплішою.
Печера настільки різноманітна, що описати рельєф дуже важко. Тут ще й
протікає найкоротша в світі річка, яка називається Репруа.
Галереї печери – це добре промиті русла древніх або справжніх струмочків і річок. Трапляються вузькі, широкі, низькі труби або вертикальні меандри без дна і стелі. Все залежить від потужності водного потоку і розчинності породи.
У підземних водотоках, озерах, калюжах і сифонах дуже чиста холодна вода, але варто зайти в неї, як вона моментально мутиться глиною, якою покрито дно будь-якого сифона чи струмка.
Флори в печері немає, якщо не зважати на цвіль у місцях підземних таборів.
Трапляються два види комарів, занесених в підземні галереї (на глибині до 700 м) з поверхні.
Збираємо частику Абхазії:
48Najglybsha pechera9-e1431096529745
Відкрито печеру було в 1960 р. грузинськими спелеологами, що працювали в Абхазії на масиві Арабіка.
Тоді ще ніхто не знав справжньої глибини печери, спелеологам вдалося опуститься всього лише на 95 метрів. Спуск далі утруднювала вузька ділянка. Лише через вісім років, спелеологи з Красноярська встановили новий рекорд – 210 метрів. Наступний етап освоєння найглибшої печери почався в 80-х роках, коли вже Київські спелеологи опустилися до глибини в 340 метрів. У 1999 році, вони ж досягають 700 метрів, а в 2000 – 1410 метрів.
Нарешті в 2001 році печеру визнали найглибшою в світі, російсько-українська команда спелеологів спустилася на 1720 метрів, побивши тим самим рекорд, який до того належав печері “Лампрехтсофен” в Австрії – 1632 метри. У 2007 році було встановлено останній на сьогодні рекорд – 2190 метрів.
За шість років спелеологам вдалося опуститися на глибину 2191 м (цілком імовірно, що це ще не кінцева точка).За розповідями спелеологів, на початку літа там зазвичай лежить сніг, температура (у печері) коливається в межах від 0 до + 2 °С. З глибиною показання термометра стабілізуються. Приміром, до глибини 1700 м температура в печері +4, тиск атмосферний, вологість близько 90%. Глибше 1700 м – ще тепліше, 5-6 °С. Такі температурні зміни пов’язані насамперед з тим, що вода, що біжить у печері, з кожним метром стає все теплішою.
Печера настільки різноманітна, що описати рельєф дуже важко. Тут ще й
протікає найкоротша в світі річка, яка називається Репруа.
Галереї печери – це добре промиті русла древніх або справжніх струмочків і річок. Трапляються вузькі, широкі, низькі труби або вертикальні меандри без дна і стелі. Все залежить від потужності водного потоку і розчинності породи.
У підземних водотоках, озерах, калюжах і сифонах дуже чиста холодна вода, але варто зайти в неї, як вона моментально мутиться глиною, якою покрито дно будь-якого сифона чи струмка.
Флори в печері немає, якщо не зважати на цвіль у місцях підземних таборів.
Трапляються два види комарів, занесених в підземні галереї (на глибині до 700 м) з поверхні.
Збираємо частику Абхазії:
Коментарі
Дописати коментар