Є в Україні чудеса: Урицькі скелі

Урицькі скелі – пам’ятка природи і археології національного значення, яка не має аналогів у Європі.Тут знайдені рештки стін і будівельних конструкцій, які є залишками давньоруської фортеці Тустань (ХІ – ХІІІ ст). Захисники цієї фортеці протягом довгого часу чинили опір татаро-монгольським завойовникам. У скелях вирубані гроти, підземні ходи, колодязі. До комплексу Урицьких пісковиків входять 7 груп скель: Камінь, Острий Камінь, Мала Скеля, Жолоб, Ґулька, Хрест та одна безіменна скеля. Основною домінантою в ландшафті є скельна група Камінь, розміщена в епіцентрі природного амфітеатру, що формується схилами гір Горбище, Старий Горб, Турків, Товар, Стовба, Діл, Перенизь, Вороновий хребет, Кічерка, Горб. У процесі денатурації пісковики змінювали свій первісний вигляд, набуваючи

дивовижних форм і витворів. В одних місцях вони виступають у формі великих монолітів, в інших – у формі безладно сформованих брил. Тут є багато природних тріщин, печер, в тому числі і рукотворні. У нижній частині скельних виступів внаслідок розширення вертикальних тріщин водними потоками утворилась низка гротів до 2 м заввишки та 3-5 м завдовжки. У міфах і легендах знаходимо назви «Чотири Велетні», «Три пальці», «Чотири списи», «Орел».

Дуже оригінальними є також прояви вітрової ерозії скель. Окремі ділянки їхньої поверхні вкриті численними округленими заглибленнями, розділеними порівняно тонкими кам’яними стінками, які у загальних рисах нагадують бджолині стільники.

Зараз на скельній групі Камінь збереглися виявлені під час досліджень 1971-1978 рр. близько 4000 пазів і врубів, зроблених у скелі. На території дитинця було знайдено багато артефактів: бойові сокири, прикраси, наконечники стріл для луків та арбалетів. Крім того, залишились рештки штучного муру, склепіння, печери, сходи, підскельні коридори, криничка і дві цистерни для води.

На основі залишків здійснено графічну реконструкцію міста-фортеці Тустань. Структура наскальної забудови, наземні оборонні стіни висотою 15 метрів, п’ятиповерховий житловий комплекс XIII ст. з висотою поверхів 3,5-4 метри, складна система водозабезпечення (криниця, довбана в скелі, та дві цистерни) свідчать про високий рівень давньоруської будівельної техніки.

Особливістю пам’ятки є те, що на ній зосереджена найбільша у всіх Карпатах, кількість наскельних зображень-петрогліфів. В основному це солярні знаки – символи Сонця, подібні до яких знаходяться по цілому світу, і тим не менше їх призначення до сих пір не розгадане. В даному випадку вони відображені у вигляді кіл, дисків, спарених і концентричних кіл, загальною кількістю близько 270, і належать до ранньозалізного віку. Одним із найцікавіших і найбільш вражаючих петрогліфів є 2-метрове зображення людського обличчя, викуте на скелі. Округле за формою, риси обличчя передані місяцеподібними заглибленнями таким чином, що повіки прикриті. Гра світла і тіні надає йому виразу спокою і умиротворення. Припускають, що цей комплекс є святилищем астрономічно-календарного типу, пов’язаного з рухом Cонця. Іншим типом петрогліфів є зображення вершника на коні, вовка і лося, виконані в однаковій техніці. Вони подібні до пам’яток мистецтва кочових племен ранньоскіфського часу у т.зв. «звіриному стилі». Цікавими є зображення «танцюючих чоловічків», «рогу достатку», «колеса Юпітера», «п’яти поєднаних спіралей».

Для вашої розваги:

60Unnamed