Одним із наслідків окупації частини України є
забруднення значних територій різноманітними вибухонебезпечними предметами. Як
заявляють спеціалісти, на остаточне розмінування України піде від 20 до 30
років. Однак, як свідчить досвід, навіть через майже 80 років після закінчення
Другої світової війни всі вибухонебезпечні предмети досі не знайдено та не
знешкоджено.
Досвід іншої війни – в колишній Югославії –
підтверджує невтішні прогнози: остаточна ліквідація мінної небезпеки на значній
території України – справа далекої перспективи. Найбільш постраждалими
частинами країни в цьому плані є ті області, які були (або залишаються)
окупованими: Донецька, Луганська, Херсонська, Харківська, Запорізька, Сумська,
Київська та Чернігівська.
З територій трьох останніх областей окупантів
вигнали на початку квітня 2022 року, тут відразу почалася процедура
розмінування та виявлення вибухонебезпечних предметів, тож досвід цих областей
може слугувати моделлю, яка показує, що чекає Україну після остаточної перемоги
та деокупації територій.
На початок квітня 2022 року від 80 до 90
відсотків Чернігівської області перебувало під окупацією або в зоні важких
боїв. Напередодні деокупації картина стану
бойових дій в області мала такий вигляд: вільними від ворога залишалися
великі міста – Прилуки, Ніжин, Чернігів та ще кілька невеликих містечок. Однак
практично навколо всіх них точилися бої, а обласний центр має досвід і вуличних
боїв. Тобто, якщо навіть безпосередньо в цих містах не встановлені міни, то
небезпека нерозірваних боєприпасів навколо них залишається надзвичайно високою.
Точних даних щодо площі області, яка постраждала
від дій росіян, немає, але можна з певністю стверджувати, що вона становить не
менше 90% загальної території
Чернігівщини.
Загальна площа області становить 31 865
квадратних кілометри, або 3 186 500 гектари. Отже, як мінімум 28 600 квадратних
кілометрів (або 2 860 000 гектарів) є землями, потенційно забрудненими
вибухонебезпечними предметами. Значна
частина цих земель – сільськогосподарські угіддя. На цих же територіях
зосереджено більшість із 1 511 населених пунктів області. Тут же проживає до
90% населення із 968 100 жителів Чернігівщини. Тобто в зоні ризику перебуває до
900 000 людей.Як повідомляють органи
влади, розмінування територій та очищення їх від вибухонебезпечних предметів
розпочалося в перших числах квітня, негайно після виходу з області окупаційних
військ. Точного підрахунку щодо можливих обсягів робіт та кількості
вибухонебезпечних предметів дати неможливо – значна територія (близько 20%)
області – це болота та ліси, де навіть обстеження місцевості значно ускладнено.
Наразі ДСНС України створена інтерактивна мапа територій, які потенційно можуть
бути забруднені вибухонебезпечними предметами.
На цій мапі відображаються
місця, на яких вже виявлені або ймовірно містяться вибухонебезпечні предмети,
та ступінь загрози від них згідно з наявною у ДСНС інформацією. Мапа відображає
в реальному часі стан небезпеки по всій території країни.
Насамперед обстежуються житлові будинки, об’єкти
інфраструктури, ЛЕП (лінії електропередач), газопроводи та дороги. Лише
протяжність автомобільних доріг в області становить 7 222 кілометри, тож можна
уявити, про які обсяги робіт йдеться. Як кажуть сапери, єдине, в чому немає проблем,
це сама наявність вибухонебезпечних предметів. Найголовнішою ж проблемою є
величезна територія, яку необхідно обстежити. Карти мінних полів існують лише
частково – у тих випадках, де міни встановлювалися підрозділами ЗСУ до початку
вторгнення, згідно з планом прикриття потенційно небезпечних напрямків. Всі інші
мінні загородження встановлювалися хаотично, в умовах, коли просто було не до
карт.
Однак найбільша небезпека криється у тому, що
залишилося від ворога. Крім протитанкових і протипіхотних мін, це величезна
кількість боєприпасів – від патронів до стрілецької зброї і гранат, від
великокаліберних снарядів і ракет до систем залпового вогню. Найбільшу
небезпеку становлять так звані «розтяжки», які росіяни встановлювали у місцях
своєї дислокації та відступу, та боєприпаси, що не розірвалися.
Як уже зазначалося, значна територія області –
болота, ріки, ліси. Тобто місцевість, яка сама по собі ускладнює роботи. На все
це накладається брак спеціалістів, техніки, пального.
Розмінування області триватиме не одне
десятиліття. І цей процес затягуватиметься тим більше, чим довше тривають
інтенсивні бойові дії в інших областях України, адже це все відволікає як
ресурс, який можна задіяти в Чернігівській області, так і потребує
першочергової уваги саме до зони, яка буде деокупована найближчим часом.
.jpg)
Коментарі
Дописати коментар