Бібліотека на льодовому материку: українські полярники – з новими книгами

У бібліотеці на станції «Академік Вернадський» – велике оновлення книг! Їх отримали в межах акції «Книги в Антарктиду» (повідомили у Національному антарктичному науковому центрі). Загалом зібрали понад 80 книг від  українських та міжнародних авторів, які доставили на криголамі «Ноосфера».

           Полярники зазначили, що низка письменників та видавництв радо надали свої книги у колекцію станції. Зокрема, свої твори охоче надали Сергій Жадан, Марія Матіос, Василь Шкляр, Андрій Курков, Софія Андрухович, Тарас Прохасько, Андрій Кокотюха, Катерина Бабкіна, Тамара Горіха Зерня, публіцисти Віталій Портніков, Стас Асєєв, Олександр Михед та інші. До книгозбірні також доставили цілу серію ветеранських книжок про війну. Там є як художні історії, так і документальні дослідження. Полярники отримали ще й цікаві добірки від видавництв «Смолоскип», «Абабагаламага», «Білка», «Віхола», «Наш Формат», видавничої групи «KM-Букс». 

          Полярники дбайливо розпакували усі книжки і кожній знайшли місце відповідно до її тематики. Паралельно вони вичистили полиці від російськомовного непотребу, на кшталт видань про «бравий руській десант» чи «як прекрасно було жити в Союзі» (таку літературу, ймовірно, лишали туристи). «Ці «шедеври» були нещадно утилізовані», – розповіли в антарктичному центрі.

Полярники повідомили, що у їхній колекції також є багато українських та зарубіжних книг, а головне – раритетних видань. Найдавніша книга – 1915 року. Це – історичний п’ятитомник «Велика війна» (The Great War). Є також музейного ґатунку видання  – «Книга вузлів» (The Ashley Book of Knots). У ній описано 3854 типи вузлів різного призначення, зокрема корабельних. Колекція понад 200 випусків «National Geographic» з 1939 року.  Добірка наукової літератури, яка необхідна науковцям для досліджень – з біології, метеорології, океанографії тощо.

Тож тепер бібліотека «Академіка Вернадського» складається з якісних українських та зарубіжних книг.

«Акаде́мік Верна́дський» (до 1996 – Фараде́й, англ. Faraday Station) – єдина українська антарктична станція. Розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює постійно і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне призначення станції – проведення наукових досліджень в Антарктиді. Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру.

У районі української антарктичної станції «Академік Вернадський»    проводять глибоководні занурення та вивчають місцеву флору і фауну. За роки  досліджень вдалося відкрити кількасот нових видів. Колись в Антарктиці були тропіки, але після кліматичних змін більшість місцевих форм життя мешкає у морі.  Вважається, що Антарктика – бідний на життя регіон. Так, дійсно бідний, – якщо порівнювати з тропічними лісами. Суходільні екосистеми в Антарктиці сильно трансформувалися після заледеніння і втратили ґрунти з лісовим покривом та усією фауною. Свого часу там була тропічна фауна, схожа на південноамериканську та австралійську.

 Після катастрофічних кліматичних змін основне біорізноманіття тварин збереглося в морському середовищі, а на суходолі – це лише мохи та лишайники. Це все – переважно трансформовані ендемічні форми (прим.: види, які зустрічаються лише в окремому регіоні), що здатні витримувати низькі температури, жорстке ультрафіолетове та космічне випромінювання. Згадане різноманіття приховане від неозброєного людського ока, але воно налічує сотні видів ракоподібних, морських зірок, молюсків, асцидій, риб та різних черв’яків...

 В складних кліматичних умовах вчені-полярники збирають унікальний науковий матеріал, а також унікальні фото та відеокадри. Вони – наукове обличчя України і роблять внесок у світову науку. Тому підтримати їх новими різноманітними цікавими книжками від українських видавництв – дуже корисна і благородна справа!