Правильні харчові звички – справжній захист довкілля

Справжні захисники та захисниці довкілля не їдять м’яса, не беруть пакетиків, носять один светр 15 років і ходять пішки в Антарктиду рятувати китів. Про екоактивізм є багато стереотипів. Деякі з них навіть мають щось спільне з реальністю. Виготовлення будь-яких продуктів впливає на довкілля, тож правильні харчові звички можуть бути корисними не лише для здоров’я, а й для навколишнього середовища. Один зі способів оцінити вплив – підрахувати вуглецевий слід.

          Вуглецевий  (або ж карбоновий) слід показує, скільки СО2 та інших парникових газів було викинуто в атмосферу від виготовлення (вирощування), пакування, транспортування продуктів тощо. Він буває прямий, як-от викиди метану від кишкової ферментації тварин, та опосередкований – наприклад, викиди від спалювання вугілля для виробництва електроенергії, яку використовують для зберігання продуктів на складі. Ці парникові гази безпосередньо посилюють кліматичну кризу.

          Оскільки на зміну клімату впливають декілька видів парникових газів, для зручності підрахунку їх усі переводять у показник, що називається СО2 еквівалент. Наприклад, якщо метан впливає на парниковий ефект у 72 рази сильніше, ніж СО2, то одна тонна метану рахується як 72 тони СО2 еквіваленту. Самотужки перерахувати карбоновий слід усієї своєї їжі складно, а зважитись на це –  ще складніше. Пропонуємо почати з готового розрахунку.

          Хоча клімат України придатний для вирощування сочевиці, ми її закуповуємо з-за кордону. Найбільші експортери – Канада, Індія та Австралія. Це далеко від вашого столу. Тому поки сочевиця подолає шлях від поля до вашої тарілки, в атмосферу потраплять тонни СО2 еквіваленту від пересування вантажних суден та автомобілів. Завжди екологічніше їсти те, що росте неподалік від вас.

          А от буряк, морква та цибуля – справжні фаворити! Вони локальні та невибагливі до умов зберігання продукти, тому мають мінімальний вуглецевий слід.

          Вівсянку вирощують в Україні, тому шкода від цього продукту менша ще й через коротший шлях від місця вирощування до вашого столу. Їсте вівсянку –  менше впливаєте на довкілля. Вуглецевий слід 1 кг вівсянки – 1,31 кг еквіваленту СО2. Навіть якщо вам не до вподоби вівсяна каша, вівсяні котлети  на сніданок добрі і для здоров’я, і для довкілля.

Вуглецевий слід від локальних овочів та круп найменший. Найбільший карбоновий слід має соняшникова олія – 3,3 кг CO2 еквіваленту на літр продукту. До того ж вирощування соняшника сильно зневоднює ґрунт та вичерпує з нього поживні ресурси. А ще вирощування соняшника виснажує ґрунти: запаси вологи відновлюються лише через 3 роки. Нестачу поживних речовин компенсують сівозміною та внесенням мінеральних добрив протягом 5-ти років.

Найбільший же вуглецевий слід серед м’ясної продукції, яка вирощується в промислових масштабах, лишають по собі яловичина та баранина. Під час кишкової ферментації тварини виділяють в атмосферу метан (СН4) – парниковий газ, у десятки разів сильніший за вуглекислий. Вуглецевий слід 1 кг яловичини складає 15,23 кг СО2 еквіваленту.

Життя людини та все, що вона робить, впливає на довкілля. Особливо якщо щось робиться у промислових масштабах. На сільське господарство припадає 12% всіх викидів парникових газів в Україні. І поки інші галузі скорочують цей показник, сільське господарство лише збільшує. Викиди вуглецю та інших парникових газів у атмосферу призводять до зміни клімату і маємо: тривалі посухи, після яких випадають дощі, що затоплюють міста. На додаток, через зміну клімату можуть зникнути картопля та персики. Якщо ви не готові їх розлюбити, потрібно вже сьогодні більше дбати про довкілля.

Щоб кожного разу не вираховувати вуглецевий слід кожної страви, просто обирайте сезонні локальні продукти та намагайтеся споживати менше продуктів тваринного походження, адже їх екологічний слід набагато більший.

Тож ловіть рецепти – готуйте еко-котлети!

Котлети із сочевиці (вуглецевий слід 0,46 кг СО2 еквіваленту)

Склад:

Червона сочевиця – 250 г (0,9 кг СО2е/кг)

Цибуля – 1 шт (0,5 кг СО2е/кг)

Морква – 1 шт (0,11 кг СО2е/кг)

Зелень – 1 пучок (1,13 кг СО2е/кг)

Імбир свіжий – 10 г (0,4 кг СО2е/кг)

Кумин (1,6 кг СО2е/кг)

Сіль (0,2 кг СО2е/кг)

Олія для смаження (3,3 кг СО2е/кг)

Приготування: Варити сочевицю на маленькому вогні 10-15 хвилин, за 5 хвилин до готовності посолити. Цибулю, часник та зелень дрібно порізати, моркву та імбир натерти на дрібній тертці. На розігріту сковорідку додати олію та кумин, через півхвилини – часник та імбир, іще через 15 секунд – цибулю та моркву. Смажити 5 хвилин та постійно помішувати. Змішати в мисці сочевицю, овочі та зелень. Посолити та поставити в прохолодне місце. Коли маса охолоне, сформувати котлети та обсмажити їх.

         

Котлети з буряка та моркви (вуглецевий слід 1 кг котлет 0,65 кг CO2 еквіваленту)

Склад:

Буряк – 2 шт (0,05 кг СО2е/кг)

Морква – 1 шт (0,11 кг СО2е/кг)

Цибуля – 1 шт (0,5 кг СО2е/кг)

Часник – 2 зубчики (1,95 кг СО2е/кг)

Манна крупа – 100 г (1 кг СО2е/кг)

Сіль (0,2 кг СО2е/кг)

Олія для смаження (3,3 кг СО2е/кг)

Приготування: Відварити 2 буряки. Почистити моркву, цибулю і часник, подрібнити їх у блендері або натерти, обсмажити. Почистити буряк, натерти його на тертці. Змішати овочі, яйце та половину манки, посолити. Сформувати котлети та запанірувати їх у манці. На розігріту сковорідку додати олію та обсмажити котлети.

         

          Котлети з вівсянки (вуглецевий слід 1-го кг котлет 0,68 кг СО2 еквіваленту)

Склад:

Вівсянка Геркулес – 250 г (0,31 кг СО2е/кг)

Картопля – 1 шт (2,9 кг СО2е/кг)

Цибуля – 2-3 шт (0,5 кг СО2е/кг)

Часник – 5 зубчиків (1,95 кг СО2е/кг)

Зелень (1,13 кг СО2е/кг)

Сіль (0,2 кг СО2е/кг)

Соняшникова олія для смаження (3,3 кг СО2е/кг)

Приготування: Залити вівсяні пластівці окропом та залишити на 40 хв. Почистити овочі та пропустити їх через м’ясорубку або натерти як на деруни. Помити та подрібнити зелень. Змішати вівсянку, овочі та зелень, все посолити. На розігріту сковорідку додати олію та обсмажити котлети.

 

Смачного!