Конвенція про Всесвітню спадщину

П’ятдесят років тому,16 листопада 1972 року, було підписано Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (Конвенція про Всесвітню спадщину). Конвенція була прийнята на XVII сесії ЮНЕСКО в Парижі (Франція). Сторонами Конвенції стали понад 190 країн, в тому числі й Україна.

У Конвенції наголошується, що пошкодження або зникнення будь-яких зразків культурних надбань або природного середовища є збідненням спадщини всіх народів світу. На основі положень Конвенції утворено Комітет всесвітньої спадщини, який за зверненнями держав складає, поновлює й публікує Список всесвітньої спадщини та Список всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою. Внесення пам’ятки до одного з цих списків є підставою для надання їй скоординованої міжнародної допомоги.

Список Світової спадщини ЮНЕСКО містить 936 об’єктів (зокрема 725 культурних, 183 природних і 28 змішаних) зі 190 країн. Від України увійшло 7 пам’яток: культурні – Собор святої Софії і прилеглі монастирські споруди в Києві та Києво-Печерська лавра (внесено у 1990 році), Ансамбль історичного центру Львова (внесено у 1998 році), об’єкт науково-культурної спадщини «Дуга Струве», що включає 4 геодезичні пункти: Баранівка (село Баранівка, Хмельницька обл.), Катеринівка (с. Катеринівка, Хмельницька обл.), Старонекрасівка (с. Стара Некрасівка, Одеська обл.), Фельштин (с. Гвардійське, Хмельницька обл.) (внесено в 2005 році),  Резиденція митрополитів Буковини Далмації (внесено в 2011 році), дерев’яні церкви Карпатського регіону України (внесено у 2013 році), стародавнє місто Херсонес Таврійський (внесено у 2013 році) та природні – Букові праліси Карпат (внесено у 2007 році).

Перелік об’єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО в Україні станом на 2022 рік включає 5 найменувань: петриківський декоративний розпис як феномен українського орнаментального народного мистецтва (2013 р.), козацькі пісні Дніпропетровщини (2016 р.), традиція косівської мальованої кераміки (2019 р.); орьнек, кримськотатарський орнамент і знання про нього (2021 р.); культура приготування українського борщу (2022 р.).

Статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО дає значні переваги. По-перше, завдяки таким об’єктам країна отримує престиж та промоцію у всьому світі, що сприяє розвитку туристичної галузі. По-друге, це дозволить зберігати належний стан об’єктів, забезпечити їх опікою влади та громади, гарантувати пріоритетність у залученні фінансових коштів для реконструкції.

Головною метою Списку є зробити відомими та захистити унікальні об’єкти. А щоб до нього потрапити, об’єкт має відповідати хоча б одному культурному або природному критерію.

За якими критеріями об’єкт попадає в список ЮНЕСКО:

- є шедевром людського творчого генія (Собор Святої Софії у Києві та Києво-Печерська лавра визнані шедевром творчого людського генія в Україні);

- свідчить про значний взаємовплив людських цінностей протягом певного періоду часу або в певному культурному просторі, в архітектурі або в технологіях, в монументальному мистецтві, в плануванні міст або створенні ландшафтів;

- є унікальним або принаймні винятковим для культурної традиції чи цивілізації, яка існує досі/вже зникла;

- є видатним прикладом конструкції, архітектурного або технологічного ансамблю/ландшафту, що ілюструє значущий період людської історії;

- є видатним прикладом людської традиційної споруди, з традиційним використанням землі або моря, є зразком культури або людської взаємодії з навколишнім середовищем, особливо якщо вона стає вразливою через сильний вплив незворотних змін;

- безпосередньо чи матеріально пов’язаний із подіями або існуючими традиціями, з ідеями, віруваннями, з художніми або літературними творами і має виняткову світову важливість. (На думку комітету ЮНЕСКО, цей критерій повинен переважно використовуватися разом із ще якимсь критерієм).

Критерії природних об’єктів:

- є природним феноменом або простором виняткової природної краси і естетичної важливості;

- є видатним зразком головних етапів історії Землі, зокрема пам’ятником минулого, символом геологічних процесів, що відбуваються, розвитку рельєфу або символом ґеоморфічних чи фізіоґрафічних особливостей;

- є видатним зразком екологічних або біологічних процесів, які відбуваються в еволюції і розвитку земних, прісноводих, берегових і морських екосистем і рослинних і тваринних угруповань;

- включає найважливіше або найзначніше природне місце існування для збереження в ній біологічного різноманіття, зокрема зникаючих видів виняткової світової наукової цінності.

Країна росія, яка завдає ударів по нашим церквам, музеям, пам'яткам, театрам, не має жодного морального права продовжувати називатись учасником організації, мета якої – опікуватись культурою. 46 країн-членів ЮНЕСКО бойкотували Комітет всесвітньої спадщини, поки його очолює росія. 46 країн-учасниць ЮНЕСКО відмовились брати участь у 45-й сесії Комітету всесвітньої спадщини, поки його очолює рф.

Країни-підписанти листа апелюють до статті 6.3 Конвенції про всесвітню спадщину 1972 року, в якій йдеться про те, що «кожна держава-учасниця цієї Конвенції зобов’язується не вживати будь-яких навмисних заходів, які можуть прямо чи опосередковано завдати шкоди культурній та природній спадщині, зазначеним у статтях 1 і 2, розташованої на території інших держав-учасниць цієї Конвенції».

У листі йдеться також про те, що станом на 31 березня 2022 року від повномасштабного наступу росії ЮНЕСКО зафіксувало щонайменше 53 пошкодження чи знищення культурних об’єктів України, і «цілком імовірно, що відтоді цифри зросли».

Зокрема постраждала спадщина Харкова, творчого міста ЮНЕСКО, та центр Чернігова, який внесено до попереднього списку Всесвітньої спадщини України.

Попередньо сесія мала пройти у Казані з 19 по 30 червня. Сторони Конвенції про всесвітню спадщину 1972 року підписали відповідний відкритий лист через систематичне порушення росією міжнародного гуманітарного права в Україні. Країни-підписанти були вражені агресивними діями росії в Україні, де вже понад місяць тривали  інтенсивні бойові дії. Багато людей загинуло, подекуди зруйновані цілі міста.

МКІП (Міністерство культури та інформаційної політики) закликало ЮНЕСКО перенести 45-ту сесію з російської Казані в український Львів та виключити рф з лав організації, адже Росія з 2014 року систематично порушує міжнародне гуманітарне право та міжнародні конвенції. Раніше Міністерство культури та інформаційної політики запустило ресурс для збору фото- та відеодоказів руйнування української культурної спадщини, яке завдали російські окупанти. Таке не можна пробачити!