ГЛОБАЛЬНЕ ПОТЕПЛІННЯ ВЖЕ НЕ ЗУПИНИТИ! 15 ТРАВНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЗАХИСТУ КЛІМАТУ

Ми живемо в найспекотніший час в історії спостережень. Дослідники з Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО) дійшли висновку, що десятиліття з 2011-го по 2020-й виявилося найспекотнішим за всю історію спостережень. Саме на нього припали три найтепліших роки – 2016-й, 2019-й і 2020-й. 2020 року середня температура на Землі наблизилася до 14,9 °C, що на 1,2 °C вище доіндустріального рівня.  

    Природні катаклізми стають частішими і руйнівнішими. 2020-й запам'ятався найсильнішими штормами в Північній Атлантиці (якщо їх швидкість перевищує 65 км на годину, вони удостоюються власних імен) – їх було 30, більше, ніж за всю історію спостережень. Рекордним 2020- й рік виявився і за кількістю природних пожеж – понад 100 великих загорянь уздовж Полярного кола, від росії до Аляски, привели до викидів 244 млн тонн CO2, що на третину більше, ніж в 2019-му. Концентрація вуглекислого газу в атмосфері в 2020 році перевищила 416 частинок на мільйон, що стало рекордом за мільйони років.

    Глобальне потепління вже не зупинити – такого висновку дійшли норвезькі вчені, чиє дослідження опубліковане в Scientific Reports. Згідно з ним, навіть якщо антропогенні викиди парникових газів припиняться, середня температура повітря все одно буде рости. Це продовжиться мінімум до 2050 року (подальший період робота не охоплює). На той час зростання глобальної температури складе від 2,2 до 3,1 °C від доіндустріального рівня.

    Концепцію «точки неповернення» кліматологи обговорюють вже не одне десятиліття. Відповідно до неї, в певний момент часу процес потепління стане самопідтримуваним, незалежно від зусиль людства. Відбудеться це, коли ряд показників кліматичної системи – наприклад, концентрація вуглекислого газу в атмосфері і середня температура повітря – перевищать небезпечні порогові значення. Поки ж вони – предмет запеклих наукових дискусій. Норвезькі вчені вважають, що ці значення вже перевищені.

    15 травня – Всесвітній день захисту клімату.  Започаткування цієї дати стало відповіддю на заклик метеорологів захищати клімат як важливий ресурс, що впливає на добробут нинішніх і майбутніх поколінь. 

    Міжнародне співтовариство, визнаючи небезпеку, пов’язану з постійним збільшенням викидів парникових газів, в 1992 році домовилося про підписання Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, а в 1997 році – Кіотського протоколу до неї, який зобов’язав 183 країни, які його ратифікували, скоротити або стабілізувати викиди парникових газів, основними з яких є водяна пара, вуглекислий газ, метан, озон, нітроген-оксид. 

    Угода визначила загальні принципи дій держав, спрямовані на стабілізацію кількості парникових газів у атмосфері на рівні, який не загрожує кліматичній системі Землі незворотними змінами. Україна приєдналася до свідомої, екологічно стурбованої світової спільноти 4 лютого 2004 року.

    У грудні 2007 року на Балі (Індонезія) відбулася ще одна конференція ООН, присвячена питанням зміни клімату. Її учасники – представники понад 190 держав – підписали міжнародну угоду із закликом до світових лідерів вжити необхідних заходів задля зниження емісії вуглекислого газу з боку торгово-промислового сектору. 

    Стабілізація кліматичних характеристик – одне з головних завдань, які сьогодні постали перед людством. Глобальне потепління, підвищена концентрація озону та вуглекислого газу, природні катаклізми, нетипові погодні умови у різних регіонах – причини змін клімату, які завдають негативного впливу на продовольчу, життєву і майнову безпеку людей, а також позначаються на стані природних ресурсів та збалансованому розвитку держав.

Наша країна все частіше стикається з погодними аномаліями, впродовж останніх років значно зросла кількість нехарактерних для сезону погодних явищ. Дослідження свідчать, що клімат України уже почав змінюватися, оскільки температура та деякі інші метеорологічні параметри відрізняються від значень кліматичної норми. Результати математичного моделювання показують, що в України і надалі буде фіксуватись підвищення температури повітря та змінюватиметься кількість опадів протягом року. Це може призвести до зміщення кліматичних сезонів, зміни тривалості вегетаційного періоду, зменшення тривалості залягання стійкого снігового покриву, трансформації водного балансу через зміни місцевого стоку.

    Україна стала дев’ятою країною світу, яка розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року та направила до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

    Збереження клімату Землі залежить від кожного з нас і допомогти власній домівці ми можемо в дуже простий спосіб: рідше користуватися автомобілем, використовувати енергозберігаючі джерела освітлення, садити дерева, захищати зелені насадження, не спалювати восени опале листя, замінити пластик на паперову упаковку. 

    Захистимо планету від зміни клімату РАЗОМ!