ЩО МОЖЕ ВРЯТУВАТИ УКРАЇНУ ВІД ПОВЕНЕЙ

    В середині квітня 2023 РОКУ ЗМІ та соцмережі заполонили дописи про  «велику воду» в різних регіонах України. Загальний тон повідомлень був доволі тривожним. Так, у Києві рівень води на півметра-метр перевищив рівень 2022 року. Але до відміток потужних паводків минулого століття вода не піднялася. Максимальний рівень води в Києві спостерігали 2 травня 1931 року. Він становив 97,64 м над рівнем моря. Наслідком повені 1931-го було затоплення значної частини міста, зокрема низинних ділянок Подолу. На одній з подільських вуличок, яка веде до Дніпра, навіть встановлено пам’ятну табличку.

    Трохи не дотягнув до рекорду паводок 1970 року. Тоді 21 квітня було зафіксовано 547 см вище «0» поста, що фактично відповідає абсолютному рівню 96,71 м за Балтійською системою висот (тодішнє розташування поста було не тим, що зараз, і, відповідно, нульовий рівень  був іншим).

    Та повернемось до сьогодення. Затоплення заплавних територій та ділянок садово-дачної забудови, присадибних ділянок нині відмічалося у деяких прирічкових населених пунктах Вишгородського, Броварського та Бориспільського районів Київської області. Але жодних надзвичайних проблем це не викликало.

    Дехто причиною високої води називає війну, згадуючи при цьому Каховську ГЕС. Але ситуація на цій ГЕС лише деякою мірою вплинула на перебіг подій. Нагадаємо, що росіяни, які окупували лівий берег Дніпра у його нижній течії, відкрили шлюзи, що призвело до суттєвого зниження рівня води у Каховському водосховищі і загрожувало проблемами з водопостачанням низці населених пунктів та системі охолодження Запорізької АЕС.

    Іншими факторами, що призвели до відносно високого рівня води, стали дощі, які випали і  в  Україні, і у верхів’ях Дніпра – на території білорусі та російської федерації. Також варто згадати що, вода – це… рідина! Відповідно до закону гідростатики, який ми вчили у школі на уроках фізики, вона заповнює усі заглиблення за принципом сполучених посудин. 

Річкова долина, заплава за довгі століття існування річки пристосувалася до того, щоб умістити навіть найбільші обсяги води, які прийдуть з верхів. Якщо у цій заплаві щось побудувати, то це щось буде періодично затоплюватись. Більше або менше, залежно від рівня повені. А ще будь-які споруди у заплаві зменшують об’єм цієї природної чаші, і тому вода буде підніматися ще вище. Будь-які намивні території, по-перше, опиняються під загрозою затоплення, а по-друге, створюють загрозу затоплення тим місцинам, які раніше були безпечними.

Знову звернемося до шкільного курсу, цього разу математики. Пам’ятаєте задачку про басейн і дві труби? Обсяг басейну і, відповідно, рівень вони в ньому (у нашому прикладному випадку – у Канівському водосховищі, на берегах якого фактично зараз стоїть Київ) залежить від швидкості, з якою вода прибуває з одної труби (Київська ГЕС)  і витікає з іншої (Канівська ГЕС). Тобто, якщо уповільнити швидкість надходження води з верхів Дніпра та його приток (Прип’яті, Десни), то басейн не буде наповнюватися так швидко і вода у ньому не переллється через край. Як же уповільнити надходження води?

Природа подбала про це. Вода накопичується у болотах та торфовищах, які є частиною річкових басейнів. Торф здатний утримати кількість води, яка у десять-двадцять разів перевищує його власну масу. Водно-болотні угіддя (ВБУ), торфовища – це та губка, яка здатна увібрати величезну масу вологи, коли є надлишок, і віддати її у посушливий період, пом’якшуючи таким чином клімат. Також у торф’яниках законсервовано величезну кількість вуглецю, який, у разі його вивільнення, посилить негативну зміну клімату, яка і без того відбувається шаленими темпами.

У своєму природному вологому стані торфовища забезпечують незамінні природні рішення для адаптації до зміни клімату та пом’якшення її наслідків, включаючи регулювання водних потоків, мінімізацію ризику повеней і посухи. Вологі торфовища знижують температуру на прилеглих територіях, забезпечуючи захист від сильної спеки. І, що дуже важливо, не горять. Наскільки це важливо, не треба пояснювати українцям, які задихаються у посушливі періоди від диму торфовищ.

 

Осушення торфовищ погіршує якість питної води, оскільки вода забруднюється органічним вуглецем і забруднювачами, які історично поглиналися торфом. 

«Болота є одними з найбільш цінних для забезпечення якості життя екосистем, значною мірою утримують і зберігають воду, – відновлення боліт є надзвичайно важливим для повноцінного відновлення річкових екосистем. Адже, тільки водно-болотні угіддя можуть акумулювати значні запаси водних ресурсів, які забезпечують басейн річки водними ресурсами протягом всього року, а не тільки під час повеней чи паводку», – можна прочитати на Facebook-сторінці Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять Державного агентства водних ресурсів. 

Збереження боліт, торфовищ, заплав річок прямо вимагає законодавство Євросоюзу, до якого ми прагнемо долучитися. Тож бережіть болота і торфовища!