ВІЙНА ВПЛИВАЄ НА РОДЮЧІСТЬ ГРУНТІВ І ЯКІСТЬ ЇЖІ

Вирви від вибухів, окопи, токсичні речовини від польоту ракет і рух важкої техніки – це все впливає на якість ґрунтів та продукти, які ми вирощуємо. Через війну в Україні забруднені понад п‘ять мільйонів гектарів сільськогосподарських земель. За попередніми підрахунками Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України російське повномасштабне вторгнення завдало шкоди українським ґрунтам збитків на понад 19 мільйонів гривень. 

Як забруднення ґрунтів впливає на продукти, що робити для відновлення якості землі та чому розмінування і засипання вирв від ракет недостатньо для використання територій у вирощуванні продовольства?

Науковці розрізняють чотири типи руйнування ґрунтів.

Механічне – зміна структури ґрунтового покриву. Вона відбувається, коли родючий шар руйнується або змішується з іншими шарами через риття окопів, траншей. Після таких змін ґрунт втрачає свої родючі властивості, гірше утримує вологу та стає менш придатним для вирощування врожаю. До механічного забруднення також призводить рух військової техніки – ґрунт ущільнюється та стає більш посушливим.

Другий тип – фізичне забруднення – зміна властивостей ґрунтів. Військова техніка спричиняє вібрації, а вибухи чи пожежі, крім прямих руйнувань, порушують температурний режим, який визначає вологозабезпеченість рослин.

Третій – хімічне – відбувається внаслідок витоку палива, продуктів горіння, що осідають на ґрунт з повітря, і токсин від вибухових речовин у снарядах. Проте вибух боєприпасу – це не лише хімічне забруднення, а й механічне. Вибухова хвиля призводить до ерозії ґрунтів, що надалі загострює питання зміни клімату та адаптації до неї.

Четвертий  тип – біологічне – загибель всього живого в ґрунті, в першу чергу мікробіоти, яка відповідає за його здоров’я та родючість. Вона гине як від переущільнення ґрунту, теплових ударів, руйнування горизонтів ґрунту, так і від вибухонебезпечних токсичних речовин.

    100% хімічної частини снаряда потрапляє у довкілля. Щось у повітря, щось – одразу до ґрунту, а щось вимивається водою і йде до наземних та підземних вод. Так у землі з’являються алюміній, мідь, кобальт та інші важкі метали. Внаслідок окиснення вибухівки у повітря, ґрунт та воду потрапляють сполуки сірки й азоту.

    Науковці Інституту мікробіології і вірусології відібрали зразки ґрунту з місць ведення бойових дій у Київській, Чернігівській, Харківській, Донецькій та Сумській областях. Це ґрунт із вирв від ракет і бомб, з-під мін і спалених танків, з місць, звідки стріляли танки та працювали ракетні установки. Дослідники перевірили землю на біологічну активність і визначили, що змінюється в її структурі.

    Найчутливішими до токсичних речовин є агрономічно корисні мікроорганізми, від яких залежить утворення родючого шару ґрунту та його здоров’я. У здоровому ґрунті мають бути мільярди мікроорганізмів, через інтенсивне застосування хімічних пестицидів їх чисельність зменшилась і так на три порядки, а через теперішні військові руйнування у зразках лишились лише десятки тисяч мікроорганізмів.

    Небезпечні речовини мають властивість потрапляти через ґрунт у воду чи рослини, які на ньому вирощуються, а звідти – в організм людей, які вживатимуть готові продукти. Дослідження Інституту мікробіології і вірусології підтвердило, що токсичні речовини мігрують із ґрунту до рослин, а потім – до столу.

    Шкідливі речовини, які потрапляють у ґрунт, іноді є менш токсичними, ніж продукти їхнього розкладання, яке може тривати певний час.

    Поля, де раніше вирощували органічну продукцію, стали непридатними, навіть якщо на них не велися бойові дії. Політ ракети над полем впливає на родючість, тому що виділяється токсичне ракетне паливо.

Найбільше на себе можуть витягувати токсичних речовин конюшина, соняшник, пшениця, кукурудза.

    З перших хвилин підриву дамби Каховської ГЕС хвилі дніпровської води не лише затоплювали населені пункти, але і почали зносити верхній родючий шар ґрунту. На його відновлення можуть піти сторіччя. Також це призвело до зневоднення районів, що розташовані вище дамби і використовували воду для поливу полів. Іншою проблемою є вимивання захоронених токсичних відходів, сміттєзвалищ, скотомогильників, змив із кладовищ, каналізаційних відходів, вигрібних ям.

    Всі ці токсичні речовини вже дійшли до басейну Чорного моря, а частина осяде на ґрунтах по дорозі та піде в підземні води. Вода стане непридатною для живих організмів, зміниться її солоність не лише біля берегів півдня України, а й у всьому басейні Чорного моря. Ми навіть до кінця не можемо уявити масштаби та наслідки цієї екологічної катастрофи.

Таке не можна пробачити!