Пестициди – реальна загроза довкіллю і здоров’ю
3 грудня весь цивілізований світ відзначав День боротьби з пестицидами (World No Pesticide Use Day). У ніч на 3 грудня 1984 року в індійському Бхопалі, на заводі з виробництва пестицидів, який належав хімічній корпорації Union Carbide, сталася екологічна катастрофа, у результаті якої в повітря потрапили 42 тонни надзвичайно отруйного газу метилізоціанату. Ця подія і сьогодні є найбільшою в історії людства аварією на хімічному виробництві.
Навіть через 38 років
Бхопал все ще несе на собі відбиток страшної трагедії, яка зруйнувала життя
сотень тисяч індійців. Місце, де стояв завод, закинуте, з 1998 року його
контролює уряд штату Мадхʼя-Прадеш. Екологи наголошують, що і сьогодні тут
можна знайти сліди отруйного газу.
Щоб привернути
увагу до проблем з виробництвом та застосуванням небезпечних хімічних речовин,
латиноамериканська мережа активістів проти пестицидів оголосила 3 грудня Днем
боротьби з пестицидами, який незабаром став міжнародним. У цей день екологи
усього світу проводять акції та протести, нагадуючи про накопичення в довкіллі
значної кількості шкідливих хімічних речовин, зокрема пестицидів, які,
потрапляючи в організм людей і тварин, спричинюють тяжкі наслідки для їх
здоров’я.
Девіз цього дня
– «Пестициди – безвихідь цивілізації». За даними ВООЗ, щороку в світі
реєструють близько 2 млн випадків отруєнь ними, переважно під час перебігу
різноманітних технологічних процесів. Деякі хімікати є гормонально активними
сполуками, які спричинюють розлади ендокринної та імунної систем, з дією інших
пов’язують затримку розумового розвитку, репродуктивні проблеми і рак. Саме
пестициди вважають основною причиною «тихої катастрофи» – так експерти ООН
охарактеризували забруднення ними ґрунтів у Європі.
Груп пестицидів
дуже багато. Найпоширеніші: гербіциди (46%), фунгіциди (31%), протруйники
насіння (10%), інсектициди (9%) та інші (4%), куди якраз входять агрохімікати.
З усього цього найбільш небезпечні для людини інсектициди і родентициди. Чому?
Тому що гербіциди націлені на боротьбу з рослинами. Фунгіциди працюють виключно
в царстві грибів. Інсектициди і родентициди борються з комахами і гризунами, тобто,
з представниками царства тварин, до якого належимо й ми.
Існує термін
«персистентність» – можливість засобу залишатися в ґрунті. Український фермер
хоче, щоб препарат, який він вніс одноразово, захищав від всіх хвиль бур’янів
до кінця сезону. А це якраз і небезпечно для навколишнього середовища, адже
якщо препарат зберігається в ґрунтових водах, то він може поширюватися на інші
ділянки, випаровуватися і потрапляти в атмосферу. Відомий факт – ДУСТ знайшли в
тілах північних пінгвінів. Це говорить про величезну персистентність цієї
речовини – вона практично не деградує.
Як відбувається
деградація? Будь-яка діюча речовина розкладається, як правило, в результаті
хімічного або біологічного процесу. Наприклад, вступає в реакцію з якимись
хімічними частинами ґрунту, відбуваються реакції обміну, і речовина втрачає
свою пестицидну активність. Уявіть, що будь-яка діюча речовина – це молекула.
Якщо відібрати від неї хоча б один атом, вона відразу втратить свою активність.
Вступаючи в реакцію обміну, діючі речовини деактивуються. Або вони стають їжею
для бактерій.
Пестицид для
рослини – чужорідна речовина. І рослина буде намагатися його позбутися. Коли ми
щось з’їдаємо, наша ферментативна система перетравлює і виводить надлишки
всього, що в нас потрапляє. І у рослин теж є така система. Наприклад, коли
рослина перебуває в стресі, не можна застосовувати гербіциди. Чому? Тому що
активність ферментації і навіть відтоку клітинного соку падає. І рослина не
може позбутися пестициду і отруюється. Тому дуже важливо дотримуватися
регламенту використання засобів захисту рослин.
Чи замислювалися
ви, чому фрукти на прилавках магазинів виглядають, як на картинці, і потім
довго не псуються? Зараз існує технологія закладки продукції на зберігання, яка
передбачає обробку контактними або трансламінарними препаратами. Вони не
потрапляють глибоко в плід, захищаючи, по суті, шкірку рослин. Завдання цих
речовин – захистити плоди від літаючих спор, які викликають гниття. Тому перед
тим, як з’їсти яблуко, гарненько його помийте і ще краще витріть. Так ви
фізично зітрете цей восковий наліт, в якому зібрані активні речовини. Щоб напевно
– очищайте фрукти і овочі від шкірки. Та краще все-таки їсти органічні
продукти.
Сучасна людина
стала заручником своїх же передових технологій, які широко використовуються, в
тому числі і в сільському господарстві. На даний час більше 90% всіх свіжих
продуктів, придбаних на ринку або в супермаркетах, містять пестициди.
Досконально дію
пестицидів на організм людини ще не вивчено. Але, виявилося, що овочі, фрукти і
ягоди, які користуються найбільшим попитом – не є безпечними. Надлишок в них
цих хімічних речовин може викликати алергічні реакції, розлади в роботі
шлунково-кишкового тракту, нервової системи, а також мати негативний вплив на
репродуктивні органи.
Тож споживайте продукти
з власного городу і саду і будьте здорові!
Коментарі
Дописати коментар