Пестициди – реальна загроза довкіллю і здоров’ю

3 грудня весь цивілізований світ відзначав День боротьби з пестицидами (World No Pesticide Use Day). У ніч на 3 грудня 1984 року в індійському Бхопалі, на заводі з виробництва пестицидів, який належав хімічній корпорації Union Carbide, сталася екологічна катастрофа, у результаті якої в повітря потрапили 42 тонни надзвичайно отруйного газу метилізоціанату. Ця подія і сьогодні є найбільшою в історії людства аварією на хімічному виробництві.

Навіть через 38 років Бхопал все ще несе на собі відбиток страшної трагедії, яка зруйнувала життя сотень тисяч індійців. Місце, де стояв завод, закинуте, з 1998 року його контролює уряд штату Мадхʼя-Прадеш. Екологи наголошують, що і сьогодні тут можна знайти сліди отруйного газу.

Щоб привернути увагу до проблем з виробництвом та застосуванням небезпечних хімічних речовин, латиноамериканська мережа активістів проти пестицидів оголосила 3 грудня Днем боротьби з пестицидами, який незабаром став міжнародним. У цей день екологи усього світу проводять акції та протести, нагадуючи про накопичення в довкіллі значної кількості шкідливих хімічних речовин, зокрема пестицидів, які, потрапляючи в організм людей і тварин, спричинюють тяжкі наслідки для їх здоров’я.

Девіз цього дня – «Пестициди – безвихідь цивілізації». За даними ВООЗ, щороку в світі реєструють близько 2 млн випадків отруєнь ними, переважно під час перебігу різноманітних технологічних процесів. Деякі хімікати є гормонально активними сполуками, які спричинюють розлади ендокринної та імунної систем, з дією інших пов’язують затримку розумового розвитку, репродуктивні проблеми і рак. Саме пестициди вважають основною причиною «тихої катастрофи» – так експерти ООН охарактеризували забруднення ними ґрунтів у Європі.

Груп пестицидів дуже багато. Найпоширеніші: гербіциди (46%), фунгіциди (31%), протруйники насіння (10%), інсектициди (9%) та інші (4%), куди якраз входять агрохімікати. З усього цього найбільш небезпечні для людини інсектициди і родентициди. Чому? Тому що гербіциди націлені на боротьбу з рослинами. Фунгіциди працюють виключно в царстві грибів. Інсектициди і родентициди борються з комахами і гризунами, тобто, з представниками царства тварин, до якого належимо й ми.

Існує термін «персистентність» – можливість засобу залишатися в ґрунті. Український фермер хоче, щоб препарат, який він вніс одноразово, захищав від всіх хвиль бур’янів до кінця сезону. А це якраз і небезпечно для навколишнього середовища, адже якщо препарат зберігається в ґрунтових водах, то він може поширюватися на інші ділянки, випаровуватися і потрапляти в атмосферу. Відомий факт – ДУСТ знайшли в тілах північних пінгвінів. Це говорить про величезну персистентність цієї речовини – вона практично не деградує.

Як відбувається деградація? Будь-яка діюча речовина розкладається, як правило, в результаті хімічного або біологічного процесу. Наприклад, вступає в реакцію з якимись хімічними частинами ґрунту, відбуваються реакції обміну, і речовина втрачає свою пестицидну активність. Уявіть, що будь-яка діюча речовина – це молекула. Якщо відібрати від неї хоча б один атом, вона відразу втратить свою активність. Вступаючи в реакцію обміну, діючі речовини деактивуються. Або вони стають їжею для бактерій.

Пестицид для рослини – чужорідна речовина. І рослина буде намагатися його позбутися. Коли ми щось з’їдаємо, наша ферментативна система перетравлює і виводить надлишки всього, що в нас потрапляє. І у рослин теж є така система. Наприклад, коли рослина перебуває в стресі, не можна застосовувати гербіциди. Чому? Тому що активність ферментації і навіть відтоку клітинного соку падає. І рослина не може позбутися пестициду і отруюється. Тому дуже важливо дотримуватися регламенту використання засобів захисту рослин.

Чи замислювалися ви, чому фрукти на прилавках магазинів виглядають, як на картинці, і потім довго не псуються? Зараз існує технологія закладки продукції на зберігання, яка передбачає обробку контактними або трансламінарними препаратами. Вони не потрапляють глибоко в плід, захищаючи, по суті, шкірку рослин. Завдання цих речовин – захистити плоди від літаючих спор, які викликають гниття. Тому перед тим, як з’їсти яблуко, гарненько його помийте і ще краще витріть. Так ви фізично зітрете цей восковий наліт, в якому зібрані активні речовини. Щоб напевно – очищайте фрукти і овочі від шкірки. Та краще все-таки їсти органічні продукти.

Сучасна людина стала заручником своїх же передових технологій, які широко використовуються, в тому числі і в сільському господарстві. На даний час більше 90% всіх свіжих продуктів, придбаних на ринку або в супермаркетах, містять пестициди.

Досконально дію пестицидів на організм людини ще не вивчено. Але, виявилося, що овочі, фрукти і ягоди, які користуються найбільшим попитом – не є безпечними. Надлишок в них цих хімічних речовин може викликати алергічні реакції, розлади в роботі шлунково-кишкового тракту, нервової системи, а також мати негативний вплив на репродуктивні органи.

Тож споживайте продукти з власного городу і саду і будьте здорові!



Коментарі

Популярні публікації