Паризька кліматична угода та як війна шкодить клімату

За перші місяці повномасштабна війна рф в Україні спричинила, за попередніми оцінками, щонайменше 100 мільйонів тон викидів СО2, що посилюють зміну клімату! Однак на міжнародному рівні досі не існує чіткої методології підрахунку цих викидів та не визначено, хто має за них відповідати.

 Глобально  військові дії та пов’язана з ними промисловість разом можуть складати близько 5% усіх викидів парникових газів. Однак рішення щодо того, як і хто їх має обліковувати, немає. Паризька кліматична угода визначає принципи і правила, за якими країни світу скорочують свої викиди парникових газів. Зобов’язань щодо скорочення викидів від воєнних дій у ній немає, однак і від відповідальності за них вона не звільняє. Тож обліковувати та компенсувати ці викиди – справа добровільна.

 Паризька кліматична угода – міжнародна ініціатива протидії глобальному потеплінню, однією з головних причин якого вважається зростання викидів парникових газів в атмосферу.

Документ було прийнято 12 грудня 2015 року на конференції з клімату в Парижі. Паризька угода про клімат набула чинності 4 листопада 2016 року після її ратифікації 55 сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, на частку яких припадає понад 55% обсягів глобальної емісії парникових газів. Наразі до неї приєдналися 195 країн, з яких процедуру ратифікації провели 186 держав, включаючи Україну.

Основне завдання Паризької угоди – утримання приросту глобальної середньої температури в межах 1,5-2 градусів Цельсія вище індустріальних рівнів. Відповідно до договору його учасники зобов’язуються знижувати парникові викиди по відношенню до показника за 1990 рік шляхом Національно визначених внесків (НВВ).

НВВ визначається країною добровільно на 5 років, після чого відбувається його перегляд та прийняття нових зобов’язань. Вони декларуються владою перед міжнародним співтовариством від імені Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.

Відповідно до Другого національно-визначеного внеску (НОВ2), Україна націлена знизити викиди СО2 на 65% до 2030 року від рівня 1990 року. Початковий НВВ передбачав скорочення Україною викидів СО2 на 40% до 2030 року без урахування агросектору та лісового господарства. Та в зв’язку з війною зробити це буде вкрай складно.

Як війна може вплинути на кліматичну звітність? Ось перші оцінки викидів від повномасштабної війни в Україні за перші місяці. Незалежні дослідники підрахували, що щонайменше 34 млн тонн викидів парникових газів вже спричинили бойові дії, лісові пожежі та транспортування внутрішньо переміщених осіб. Ще 14 мільйонів – викиди від витоків у Північного потоку 1 і 2. І не варто забувати, що цілі міста потрібно буде відбудовувати після війни, що може призвести до додаткових 50 млн тонн викидів парникових газів.

Україна наразі активно намагається притягнути росію до відповідальності за усю завдану країні шкоду. Важливо також притягнути агресора до відповідальності і за шкоду клімату, спричинену війною. Викиди, які зараз відбуваються через російську агресію, підсилюють глобальну зміну клімату, а це зачіпає не тільки Україну. Як в рамках Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату країни об’єднались для боротьби проти кліматичної кризи, так вони можуть об’єднатись і встановити відповідальність за руйнівні воєнні дії.

Однак питання обліку викидів від бойових дій відтерміновується ще й з технічних причин. Науковці кажуть, що наразі просто немає чіткої методології, як їх рахувати. Існує не так багато досліджень, які ми можемо використовувати для вивчення даних. У нас поки що немає методології. Це питання порушували на сесії Міжурядової групи експертів з питань зміни клімату (МГЕЗК).

МГЕЗК – це об’єднання тисяч науковців та науковиць із майже 200 країн світу, які досліджують усі доступні наукові дані, щоб оцінити стан клімату, вплив зміни клімату на різні аспекти життя та спрогнозувати потенційні наслідки зміни клімату.

Крім того, технічна робоча група з інвентаризації викидів парникових газів  знає про ситуацію, і ми маємо підтримку з боку РКЗК ООН (Рамкова конвенція Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату). Ми, як представники країн, знаємо, що РКЗК ООН заохочує звітність про військові викиди.  

Паризька угода є основою для надання підтримки країнам, які потребують фінансової та технологічної допомоги, а також сприяння нарощенню потенціалу. В Паризькій угоді не прописаний механізм суворого контролю за її дотриманням та примусових заходів щодо її виконання: документ лише надає право комісії міжнародних експертів перевіряти інформацію, яка надається країнами з приводу їх досягнень у скороченні викидів СО2.

Тож перший крок для зменшення впливу військового сектору – це створити методологію підрахунку викидів та зобов’язати країни їх моніторити. Та в подальшому важливо також чітко встановити відповідальних за ці викиди, щоб росія компенсувала шкоду, завдану не лише Україні, а й усій планеті. Не дамо ворогу жодного шансу та збережемо планету РАЗОМ!