Стаканчики VS термочашки: як у Чернігові і не тільки борються зі шкідливою вторсировиною

У Чернігові тепер дедалі більше прихильників кави з собою. Людей із різнокольоровими стаканчиками можна зустріти будь-де. Але мало хто замислюється, що відходи від кавового ритуалу розкладаються по 300 років.       

          «Усі стаканчики, які пропонують кав‘ярні, зроблені з первинної целюлози, там усередині є пластик тонкий. Таким чином, коли стаканчики потрапляють на сміттєзвалище, папір розклався б швидко, але пластик заважає розкладанню паперу», – каже Наталія Курінська, волонтерка «Еко Місто», координаторка відправок вторсировини.

Альтернативою одноразовим стаканчикам стають термочашки. Але працівники кав’ярень кажуть, що наразі не всі чернігівці готові перейти на багаторазовий посуд.

Чернігівські екоактивісти розповіли, що за місяць одна кав’ярня використовує від півтори до трьох тисяч стаканчиків! На їх виготовлення йде одне дерево. На думку захисників довкілля, використовувати первинну сировину всього 15 хвилин недоцільно. Тому вони почали відправляти стаканчики чернігівців на переробку до Києва.

«На станції переробки це все завантажується в центрифугу, яка на великих швидкостях обертається, там вода, в ній розмокає папір, він відділяється від пластику, просочується в окремий контейнер, де папір, а пластик іде в інший контейнер. Потім із паперу витискається вода, з нього роблять вторинний папір, який може використовуватися» (Наталія Курінська).

Далі з цього паперу виготовляють канцелярію і підручники. А от аби сортування було легшим, екоактивісти пропонують кав’ярням обзавестися спеціальними урнами.

«Вони вертикальної форми, довгі, називаються «козак Мамай». Туди вставляється спеціальний пакет і стаканчики складаються один на одного. Їх можна не мити. Пакети потім зав‘язуються. Люди можуть викидати стаканчики в ці урни, а не в місцеві урни» (Наталія Курінська).  

Збором вторсировини, серед якої не тільки стаканчики, а й різноманітні пакувальні матеріали, екоактивісти займаються вже три роки. Такий збір проходив кожної останньої п’ятниці місяця о 16.30 на Головпоштамті. Здати вторсировину до війни міг  кожен чернігівець.

Протягом трьох років працював над розробкою органічних речей і  Дмитро Бідюк – сумський науковець, який все життя присвятив винаходам та інженерним дослідженням у харчовій галузі: це були й невеликі обгортки для їжі, й пакети, й стаканчики. Зі стаканчиків і виник проєкт «Rekava».

«Щоб зменшити негативний вплив на довкілля, не потрібно ставати героєм. Достатньо лише замінити звичайний пластиковий стаканчик на альтернативний біорозкладний» – такими словами починається презентація проєкту «Rekava» на офіційному сайті https://rekava.com/.

 Процес виробництва екостаканчика виглядає так: після приготування кави збираються відходи, їх відправляють на виробництво, де очищають, висушують та спресовують; після цього пресовані кавові залишки обробляють спеціальним захисним шаром і створюють з неї стаканчики.

Переваги стаканчиків із кавових відходів

Одноразові «eco-friendly» стаканчики, що виробляють з кавових залишків замість паперу та пластику, мають ряд переваг:

- розкладаються протягом 1-5 місяців;

- після використання можуть ставати кормом для тварин чи добривом;

- не містять хімікатів та складаються лише з рослинних компонентів.

Дизайнер із Берліна Юліан Лехнер також виготовляє горнята та стакани з кавової гущі, тобто відходів виробництва кавових напоїв. Лехнер отримує сировину для матеріалу від берлінських кав’ярень. Кавові вичавки потім поєднує з натуральним клеєм та часточками деревини. Отриману массу заливає у форми. Таким чином, матеріал містить біополімери, але не бісфенол А – пластик, який використовують для внутрішнього покриття більшості посудин для напоїв та упаковок продуктів харчування.

Концепція стартапу Лехнера Kaffeeform полягає в тому, що споживання кави у світі постійно зростає, відповідно, зростає й кількість відходів від неї. Дизайнер працював над формулою матеріалу протягом трьох років. Першу чашку він створив у 2015-му. Kaffeeform отримав нагороду Red Dot 2018 року за інноваційний підхід.

На сайті Kaffeeform https://kaffeeform.com.ua/ повідомляється, що для поглиблення розуміння еко-підходу Лехнер провів кілька днів у хатині серед лісів Норвегії, без електрики, водопроводу та мобільного зв’язку.

Лехнер стверджує, що чашки одночасно легкі та достатньо міцні, їх, зокрема, можна мити у посудомийній машині і вони не розіб’ються в разі падіння з висоти у півтора метра.

Чашки та стакани з кавової гущі – багаторазові та повністю розкладаються. Тож дбаймо про довкілля всі РАЗОМ: і винахідники, і споживачі!