Сова – символ мудрості

Чому сову асоціюють з мудрістю? Ймовірно, це пов'язано з навичками і здібностями птаха. Відомо, що сови прекрасно бачать та чують у повній темряві. Тому, вважається, що нібито сови знають те, що людям знати не дано. І як наслідок цієї теорії – вибір сови своїм символом тими, хто належить до таємних суспільств, які володіють особливими таємницями цивілізацій і охороняють їх від занадто безтурботного людства.  

Північноамериканські індіанці вірили, що цей птах може прийти на допомогу, якщо потрапиш у біду. А совині пір'я і зовсім носили з собою в якості талісманів і оберегів, оскільки шанували сов, як мудрих пророчиць. Стародавні греки і римляни однозначно співвідносили сову з мудрістю і знанням. У давньогрецькій міфології сова була атрибутом богині мудрості Афіни. Символом мудрості і пізнання сова стала тoму, що її природна поведінка нагадувала спосіб життя філософів, які прагнули до усамітнення, а здатність сови бачити та чути в темряві зробили її ще й символом проникливості.

Сови живуть на Землі вже більше 70-80 мільйонів років. Такого висновку дійшли вчені після вивчення копалин скам’янілостей. Однією з найбільш великих сов, яку вони знайшли, була Ornimegalonyx oteroi – близько метра заввишки!

Сови розселені по всьому світу, від екватора до холодних північних країн, їх можна знайти всюди: і на морському березі, і в горах, і в пустелі, і в степу, і навіть у містах. Деякі сови, наприклад, будинковий сич або сипуха, – охоче селяться під дахами або на горищах будинків. Гніздами в більшості випадків служать дупла старих дерев, причому яйця кладуться звичайно без жодної підстилки. Також гніздами можуть служити ущелини скель, дірки в стінах, підземні нори різних ссавців, покинуті гнізда інших птахів.

Ряд птахів, до якого відносяться сови, налічує понад 200 сучасних видів, в Україні живе близько 13 видів совоподібних. Найпоширеніші – сова сіра, сова болотяна, сова вухата та сич хатній. Найбільша сова в Україні – пугач – стала рідкісною і занесена до Червоної книги України. Крила в усіх сов широкі, хвіст короткий, оперення пухке. Лапи вкриті пір’ям до самісіньких кігтів. Дзьоб короткий, гачкуватий. У багатьох видів, наприклад, у пугачів, вухатих сов, сплюшок, є «вушка» – жмутики пір’я, що стирчать над вушними отворами.

За розмірами сов можна поділити на три категорії: великі (як орел), середні (як ворона) і дрібні. Найменша сова, перуанська карликова, має розмір з горобчика. Її вага 30 г, а зріст 15 см.

Виявляється, сови можуть повертати голову на 135 градусів у всіх напрямках, тобто на 270 градусів навколо вертикальної осі! Завдяки наявності спеціальних додаткових м’язів і хребців кістки сови можуть рухатися вільно й незалежно одна від одної.

Сови здатні бачити в трьох вимірах. Очі в них дуже великі. Якби в людей були очі такого розміру, то за величиною вони були б рівні грейпфруту. Сови здатні побачити здобич, навіть якщо найближче джерело світла у вигляді однієї свічки розташоване на відстані в 500 метрів.

Але коли очей не досить, наприклад, у безмісячну ніч у густому лісі, ці птахи використовують слух, а слух у них просто неймовірний! Вони чують, як людина згинає пальці, коли ці пальці не торкаються долоні й один одного. А це означає, що сови чують, як рухаються сухожилля і скорочуються м’язи! Тому не дивно, що вони можуть виявити шурхіт у траві або слабкий писк на відстані десятків метрів. У цьому їм допомагає ціла система вловлювання звуків. До цієї системи входить і сам орган слуху (він у сов дуже чутливий), і своєрідні зовнішні вушні раковини з оперення і шкіри. Плоский лицевий диск особливим чином розподіляє звуки і направляє їх до вух. Для порівняння: людина може чути звуки частотою від 16 Гц, а сови – від 2 Гц. Площа барабанної перетинки у вухастої сови близько 50 квадратних міліметрів, тоді як у курки вдвічі менша. Крім того, у сов барабанна перетинка утворює випуклість, за рахунок чого її площа збільшується ще на 15 відсотків. У сов чудово розвинені слухові нервові центри. Наприклад, в одному з основних нервових центрів у різних видів сов нараховується від 16 до 22 тисяч нейронів, тоді як у голуба їх усього близько 3 тисяч.

А ось почути сов дуже складно – вони й узимку, і влітку покриті м’яким оперенням. Тому їхній політ практично безшумний. Характерна поза у стані спокою – стовпчиком, майже вертикально. Таку непорушну й беззвучну фігуру важко помітити на дереві.

Але час від часу сови видають себе своїми знаменитими криками (щоправда, далеко не всі види), про які чого тільки не кажуть. Насправді ці крики завжди мають цільове призначення. Це або сигнал особинам свого виду про те, що територія зайнята, або необхідна складова процесу полювання – для того, щоб сполохати і виявити здобич, або прохання про допомогу молодих птахів, які вже вилетіли з гнізда, але ще перебувають на «утриманні» батьків, або любовний дует самця і самки, що виконується за чіткими правилами –кожний партнер знає свою арію і розраховує момент свого вступу з точністю до долі секунди.

Сови живуть парами. Пара у сов подібна до міцної подружньої, зберігається довгі роки і, можливо, навіть упродовж усього життя. Сови дуже чутливі та сприйнятливі до змін. Вони зовсім не такі самостійні й суворо самотні, як здається.

Сови люблять попоїсти. За одну добу сова з’їдає 20–24 дрібних гризунів. За одне літо – близько тисячі полівок та мишей. Таким чином одна сова зберігає нам з вами тонну добірного зерна. Щоправда, іноді сови полюють на дрібних пташок, курчат, каченят і завдають цим шкоду господарствам, але гризунів у їхні кігті потрапляє значно більше. До речі, це вам нікого не нагадує? М’яка і пухнаста, рухається безшумно, прекрасно орієнтується в темряві, полює на мишей… Правильно! Справжня «кішка» серед птахів.

Специфічною є будова лапи сови. Два пальці звернені вперед, а два –назад. Це допомагає совам легко хапати здобич і тримати її міцно, як у капкані. Третій палець за потреби також може повернутися вперед, щоб пташці було зручно сидіти на сідалі.  

Максимальна тривалість життя в природі, за даними кільцювання, зафіксована в сипухи. Одна з них прожила на волі майже 18 років. П’ятнадцять з половиною років жив у природі сич хатній. Вказаними термінами далеко не вичерпуються життєві можливості сов. У багатьох зоопарках світу пугачі доживали до сорока й навіть п’ятдесяти років. Відомо навіть про вісімдесятирічних пугачів! У природі в умовах гострої боротьби за існування жодна сова такого віку досягти, звичайно, не може. Тож давайте всі РАЗОМ берегти цих чудових пташок від зникнення, адже деякі їх види вже занесені до Червоної книги!

Цікаві факти про сов