18 БЕРЕЗНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ПЕРЕРОБКИ

18 березня проводиться Всесвітній день переробки. Виник він в 2018 році під егідою фонду Global Recycling Foundation. Ці березневі заходи у другий декаді місяця мають традиційний щорічний характер.

          Переробка допомагає економити енергію. Якщо ви переробляєте одну скляну пляшку, це заощаджує енергію, достатню для освітлення 100-ватною лампочкою протягом чотирьох годин, живлення комп'ютера протягом 30 хвилин або телевізора протягом 20 хвилин. Переробка однієї алюмінієвої банки дає змогу заощадити енергію, достатню для роботи 55-дюймового телевізора високої чіткості для перегляду улюбленого фільму. Стенфорд (штат Каліфорнія, США) переробляє, компостує та іншим чином скорочує 62% своїх відходів і на 35% зменшує кількість звалищ.

Переробка відходів – це галузь економіки США вартістю понад $200 млрд. Переробка відходів створює на 7-10 робочих місць більше, ніж сміттєзвалища та заводи з переробки відходів в енергію. Правильна переробка відходів створює цінні ресурси для виробництва і може стати дуже цінним експортним товаром для таких країн, як Китай та Індія.

Перше міське сміттєзвалище було створене в 400 році до н.е. в Стародавніх Афінах. Відтоді людство тільки погіршує проблему накопичення різноманітних відходів. Важливим питанням у багатьох розвинених країнах є переробка сміття.

За останні сто років кількість відходів збільшилась на 10 000%. Кожного дня люди викидають сотні мільйонів пластикових пляшок, кожна з яких розкладатиметься понад 500 років.

Звалища відходів настільки щільно упаковуються, що велика частина сміття розкладається в анаеробних умовах (без повітря). Це призводить до утворення великої кількості газу метану, негативний вплив якого вважають однією з основних причин глобального потепління.

У світовому океані є величезні сміттєві плями, які постійно збільшуються. Найбільшою є так звана «Велика тихоокеанська сміттєва пляма». За різними підрахунками в ній міститься до чотирьох мільйонів тонн сміття. Товщина цієї токсичної суміші в деяких місцях перевищує 5 метрів і повністю закриває доступ сонячного світла.

У всьому світі люди використовують приблизно 1 трильйон пластикових пакетів, а це майже 100 мільйонів барелів нафти. Для перероблення паперу затрачується на 60% менше енергії, ніж при його виготовленні з сировини та, крім того, не потрібно рубати нові дерева.

У країнах Євросоюзу збір батарейок реалізують на рівні державної програми. Як наслідок, у Британії, Німеччині та інших країнах збирають для утилізації від 35% до 52% батарейок. При цьому в ЄС діє спеціальна директива «Про утилізацію батарейок», за якою в майбутньому планується збільшити обсяги збору й переробки подібних відходів. В Україні ж, попри те, що відповідальність за сміття несе низка структур, подібного підходу поки що немає. Хоча ресурс, який міг би переробляти елементи живлення, на диво, є. Тим більше що, за підрахунками, українці купують близько 10 тонн батарейок щодня!

95% переробленої батарейки – це товарна продукція, «на виході» отримуються  цинк, мідь, нікель, залізо, хлорні і марганцеві сполуки. Деякі з цих матеріалів додають при виготовленні нержавіючої сталі. Але найцікавіше, що частина з них в Україні не видобувається. Тобто величезний ресурс «сидить» у батарейках. Більше того, українці вже готові представити технологію використання речовин із батарейок у фармацевтичній промисловості, чого досі не робили ніде в усьому світі.  

У Німеччині знайшли оригінальний спосіб стимулювати екосвідомість населення. За кожну здану пластикову пляшку там можна отримати 25 євроцентів. Натомість влада економить на облаштуванні звалищ, яких у країні немає. А в Данії з переробленого пластику виготовляють нові пластикові вироби, причому обходяться вони дешево.   

Всього 6% відходів в Україні відправляють на вторинну переробку. У порівнянні з країнами ЄС, це вкрай мало. Досягти подібних результатів може допомогти Закон про управління відходами  https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2320-20#Text

Закон, за словами експертів, дозволяє створити замкнуту систему переробки відходів. В Україні створять підприємства, які займуться утилізацією сміття. З нього будуть виробляти ресурси для повторного використання на виробництві.

Яскравий приклад вигідної переробки відходів – екопроєкти, які вже сьогодні успішно реалізують українці. Наприклад, на форумі «Україна 30. Екологія» представили перші в світі окуляри, виготовлені з кави.

Деяким країнам навіть доводиться купувати сміття за кордоном для того, щоб переробити його на вторсировину для своєї промисловості. Переробка позитивно вплине не тільки на екологію, а й на економіку.

 Зелена трансформація – це нові можливості. Це не тільки виклики для компаній, які будуть проходити цей шлях трансформації. Це створення нових ринків, нових гравців і функціонування нашої економіки.

Часто люди навіть не задумуються, наскільки шкодять довкіллю. Викинутий недопалок повністю розкладеться лише через 12-15 років і весь цей час буде забруднювати землю шкідливими речовинами, які містяться в фільтрі, а скляна пляшка повністю розкладеться лише через 1 мільйон років.

Ми всі знаємо, що маємо переробляти, але ми можемо не знати, що навіть невелике зусилля, яке ми докладаємо в цій площині, може допомогти зменшити вплив зміни клімату значною мірою.

Нам слід задуматись, яку країну ми залишимо нашим нащадкам, адже навіть пластиковий пакет з продуктового магазину, якщо його не переробити, на сміттєзвалищі розкладатиметься сотні років.