ВОВКИ – ГЕРОЇ КАЗОК, ЛЕГЕНД І МІФІВ

Хто не знає Вовчика-братика з українських народних казок? Його знають всі – і дорослі, і малі! А які ж насправді ці загадкові тварини, персонажі  численних казок, оповідань, повістей і фентезі, овіяні легендами і міфами?  

          Згідно з багатьма дослідженнями вовки були тотемними тваринами племен, які колись жили на території сучасної України. В середні віки вовки часто наділялися демонічною силою, страх перед ними навіть призвів до появи такого персонажа як перевертень – людини, яка при повному місяці перетворюється на вовка.

На деяких європейських гербах присутнє зображення вовка. Для підняття бойового духу і люті в бою вікінги, а особливо їх елітні воїни – берсерки не тільки їли спеціальні «чарівні гриби», але і пили вовчу кров і одягали на себе шкури цих звірів.

  За теорією еволюції предком вовка був такий собі canis lepophagus – стародавній ссавець, що нагадує койота. Він жив в Північній Америці. З часом предок вовка збільшив свої розміри, включаючи і розміри черепа. Найдавніший представник вовчого сімейства, вже схожий на сучасного вовка, був знайдений при дослідженні раннього плейстоцену, що існував 1,8 мільйона років тому. Хоча він був тільки схожий на сучасного вовка, який з’явився дещо пізніше – від мільйона до 150 тисяч років тому.

В цілому зоологами було виявлено аж чотири генеалогічні древа вовків: африканська, гімалайська, індійська і тибетська лінії. Гімалайська лінія з них найдавніша, а це означає, що гімалайський вовк – найповажніший представник загону вовків, поява його сталася близько мільйона років тому. Тибетський вовк умовно «наймолодший», тому що з’явився «всього» 150 тисяч років тому.

 Всі вовки – хижаки, тут вже без варіантів, при цьому хижаки досить великих розмірів. Найбільшими є сірий і полярний вовки: зріст їх досягає 85 см, довжина тіла – 150-160 см, це без врахування хвоста, вага – 85-90 кг. А ще,  чим суворіше середовище, тим більше звір – недарма найбільші представники вовчого сімейства мешкають в сибірській тайзі.

Найменші вовки – аравійські, максимальний зріст їх не перевищує 66 см, а середня вага складає всього лише 10 кг. Також в цілому у всіх вовків самки мають розміри трохи менші, ніж самці. Зовні вовки схожі на собак, що не дивно, адже вони їх далекі родичі.

Вовча паща має 42 зуба, включаючи чотири ікла. Вона служить господареві для розривання здобичі на частини, перемелювання кісток, ікла ж чудово допомагають тягти жертву. Сама назва цього звіра «вовк» неспроста співзвучна на багатьох мовах: англійське «wolf», «болгарське» вылк, сербське «вук» корінням можливо йде від старослов’янського слова «вылкъ», що означає «тягти, волокти». 

Цікавий факт: всі вовки народжуються блакитноокими, але вже на третій місяць життя їх очі набувають помаранчевого або золотисто-жовтого кольору. Хоча є вовки, які так і залишаються блакитноокими.

Шерсть вовка густа і двошарова, вона відмінно захищає його від холоду в умовах тієї ж тундри або тайги, до того ж має водонепроникний пух. Кольори шерсті можуть бути різними, залежно від виду вовка і середовища його існування: зустрічаються різні варіації сірого, білого, коричневого і чорного кольорів. Також зустрічаються і руді вовки. Часто забарвлення допомагає їм зливатися з навколишнім простором.

Можливо, ви знаєте прислів’я: «вовка ноги годують», воно має під собою і науково-зоологічне підгрунтя, тому що ноги його дійсно годують, і з цієї причини відмінно розвинені, дозволяють йому в пошуках їжі пересуватися на значні відстані. Зазвичай вовки пересуваються риссю зі швидкістю в середньому 10 км на годину, а от швидкість вовка, який переслідує здобич, може сягати 65 км на годину.

Зір у вовка – не найсильніша його риса, розвинений не дуже добре, до того ж він не розрізняє кольори, проте цей недолік з лишком компенсується відмінним слухом і особливо нюхом – він може відчути здобич за 3 км, в цілому його ніс розрізняє мільйони відтінків запаху.

Також ще однією характерною рисою вовків є їх знамените виття, яке насправді має для них практичне значення – вовки не просто виють на Місяць (як вважалося раніше), а таким нехитрим чином повідомляють членам зграї своє місце розташування, а заодно відганяють чужинців.

Вовк відрізняється від собаки, насамперед, більш потужними лапами, витягнутою мордою, посадженими очима і звичайно ж, більш гострими зубами з наявністю гострих іклів.

Скільки живуть вовки? Тривалість життя вовка становить від 8 до 16 років. В неволі ж вона може досягати і до 20 років. Справа в тому, що в дикій природі старі вовки, не здатні на полювання, з такою ж вдачею вмирають швидше, ніж, скажімо в зоопарку, де їх гарантовано нагодують.

Де живуть вовки? На жаль, в наш час ареал проживання вовків помітно скоротився, в минулі часи вовки жили по всій території Євразії і Північної Америки, де тільки мешкала людина. Наприклад, історичні хроніки свідчать, що під час Столітньої війни між Англією та Францією була така сильна розруха і запустіння, що вовки з’являлися навіть на вулицях Парижа. Зараз, зрозуміло, вам навряд чи вдасться зустріти вовка не тільки в околицях Парижа але й інших міст, вони залишилися в невеликій кількості і в диких місцях, в тому числі в наших Карпатах, в сибірській тайзі.

Вовки – соціальні тварини, що живуть у зграях, в яких обов’язково є пара ватажків: самець і самка. Інші члени зграї: потомство ватажків, їхні родичі або вовки-одинаки, що приєдналися, підпорядковуються суворій ієрархії. Зграя вовків має свою ділянку території, що становить до 300 квадратних кілометрів, яку вони мітять спеціальними пахучими мітками, що служать попередженням для вовків-чужинців.

Чим харчується вовк? Вовки чудові мисливці, причому вони однаково успішно полюють як зграєю, так і поодинці. Їх здобиччю в лісі служать багато травоїдних тварин: лосі, олені, козулі, сайгаки, антилопи, кабани, зайці, ховрахи. При цьому вовки є свого роду корисними санітарами лісу, адже до них на обід в першу чергу потрапляють старі, слабкі, хворі тварини, таким чином, відбувається природний відбір. Цікавою особливістю вовка є його практична звичка ховати надлишки м’яса про запас.

Природних ворогів у вовка в природі практично немає, хіба тільки часом вовк може постраждати від ще більш великого хижака помірних широт – ведмедя, але тільки в тому випадку, якщо ті не поділять здобич. А так головним ворогом вовка (як, втім, і багатьох інших тварин) є ,звичайно ж, людина, чия руйнівна діяльність поставила на межу зникнення багато видів вовків.

Твори про вовків читати онлайн безкоштовно:

Остап Вишня «Вовк»

Петро Панч «Злий вовк і добра вовчиця»

Джек Лондон «БілеІкло»

         Ернест Сетон-Томпсон «Лобо – володарКурумпо»