Розсекречуємо вітер. Книга "Секрети вітру" Галини Шмідт і Галини Манів: екологічна бібліотека

Свіжий, теплий, прохолодний, легкий, палючий, ласкавий. Таким може бути тільки вітер. Одним з перших стабільних джерел енергії, освоєних людиною, був вітер. Завдяки вітру відбулися великі географічні відкриття, людство одержало можливість подорожувати, зрошувати поля, молоти зерно і, нарешті, воно навчилося перетворювати вітер у чисту енергію у вигляді електрики. Якщо існував Ноєв ковчег, то він, очевидно, плив під вітрилами.

Енергія вітру вперше була використана на вітрильних судах, що служили головним транспортним засобом для перевезення товарів по Нілу в Стародавньому Єгипті. Давні греки відносили винахід вітрила до тих далеких часів, коли було освоєно вогонь і приручені дикі тварини. У довгому ряду благодіянь, якими Прометей ощасливив рід людський, Есхіл згадує і вітрило: «льняними крилами судна спорядив, і сміливо по морях погнав». 

Зі старих документів достеменно відомо, що вже чотири тисячі років тому відважні фінікійці, які жили на східному березі Середземного моря, інтенсивно користувалися вітрилом. Воно було примітивним і недосконалим, але з його допомогою фінікійці допливли до гирла Нілу, де організували жваву торгівлю з єгиптянами, а дві з половиною тисячі років тому навіть зробили перше описане в історії плавання навколо Африки! Перед людьми, що опанували енергію вітру, відкрилися океани. З вітрилом пов'язаний початок освоєння нових земель, нових ринків. Енергія вітру сприяла розвиткові цивілізації.

Силу вітру цінували і вміли використовувати з давніх часів у багатьох країнах. І хоч на суші енергію вітру ніколи не використовували так широко, як на морі, проте напевне відомо про існування вітряних коліс за тисячі років до нашої ери. Наприклад, у районі Олександрії збереглися залишки вітряних млинів, яким не менше трьох тисяч років: вавилонці використовували їх для осушення боліт. У Єгипті, на Близькому Сході, у Персії будували вітряні водопідйомники і млини.

 У XI столітті вітряні млини широко використовувалися на Близькому Сході й при поверненні хрестоносців потрапили в Європу. Перше згадування про вітряний млин у Європі, спочатку у Франції, належить до 1105 року: в архівах зберігся дозвіл, виданий якомусь монастиреві на будівлю млина. Французькі хроніки 1180 року й англійські 1190 року вже прямо говорять про працюючі вітряні млини, але ще зовсім не про ті, з якими згодом боровся хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський! Це були незграбні споруди з лопатями, укріпленими на дерев'яному корпусі, що оберталися в горизонтальній площині. За принципом дії англійські та французькі млини були однотипними. У Німеччині перший млин був побудований у 1393 р. З Німеччини вони поширилися в інші країни.

Вітряний млин працею багатьох поколінь удосконалювався і набув більш знайомий нам вигляд. Він виявився істотно простішим водяного, значно дешевшим. Основний його недолік полягав у мінливості енергоносія – вітру. Вітер – помічник примхливий, тому що швидко і постійно змінює свій напрямок. Ця проблема довгий час заважала використовувати силу вітру. Нарешті, у ХIII столітті було знайдене рішення – вітряне колесо.

У XIV столітті ведучими в удосконаленні конструкцій вітряних млинів стали голландці, тому що в Голландії (Нідерландах) ці млини стали основою енергетичної бази. Можна сказати, що ця країна самим своїм існуванням зобов'язана млинам: адже більша частина території Нідерландів («низинної країни» у буквальному перекладі) лежить нижче рівня моря. Саме вітряні двигуни дали можливість провести грандіозні роботи з осушення боліт і відкачки води. Сила вітру була протиставлена силі іншої стихії – морської, що постійно загрожувала затопити землю маленької країни.

Вітряні млини недовго залишалися просто пристосуваннями для перемелювання зерна. У 1582 році в Голландії була побудована перша олійня, яка використовувала енергію вітру, у 1586 році – перша паперова фабрика, що задовольняла підвищені вимоги до паперу, зумовлені винаходом друкарського верстату, а в 1592 році з'явилися лісопильні заводи для виробництва лісоматеріалів з використанням енергії вітру. Млини також мололи нюхальний тютюн і прянощі, ткали полотно. Економічний розквіт Голландії у XVI столітті був викликаний саме розвитком вітроенергетики в цій країні. Як результат –Голландія стала найенергоозброєнішою країною в тодішній Європі.

 Вітродвигуни для перекачування води і розмелу зерна масово застосовувалися і по всій Україні. Україна – країна з багатовіковими традиціями використання енергії вітру. На мальовничій околиці Києва – у районі Голосіївського лісу, поблизу урочища Феофанія і селища Пирогово – діє музей під відкритим небом. Він показує народну архітектуру і побут старого (XVI ст. – початок XX століття) українського села всіх історико-етнографічних регіонів України. Окремими групами на території музею зібрані вітряки XIX ст. – початку XX століття, перевезені з Черкащини, Полтавщини, Дніпропетровщини, Луганщини, Чернігівщини та інших областей. У млинах при нагоді можна навіть спостерігати помел зерна.

Енергія вітру і сьогодні – одне з найкращих альтернативних джерел енергії, яке дозволить людству зберегти нашу планету для наступних поколінь.

Декілька цікавих фактів про вітер:

- Які синоніми можна підібрати до слова вітер? Ураган, шторм, тайфун, бриз, мусон, пасат.

- Вітер допомагає людині виробляти електрику, не забруднюючи атмосферу й не використовуючи атомну енергію.

- Вітер допомагає тваринам уникнути небезпеки. Звірі відчувають запах завдяки гострому нюху й потокам повітря, коли вітер дме від мисливця до тварини.

- Інструмент, який визначає й оцінює швидкість вітру і його напрямок називається — анемометром.

- Найлютіший вітер дме в Антарктиді. Швидкість його не рекордна (60 км/год), але він поєднується з 50–60 градусним морозом.

- У Берліні є Музей вітру. Він присвячений вітру й технічній еволюції отримання з нього енергії.

- Завжди бажайте попутного вітру морякам і мандрівникам. І ніколи – стрибунам із трампліна! Зустрічний вітер створює перед гірськолижником повітряну подушку, що допомагає йому довше утриматися в повітрі і пролетіти більшу відстань.

- «Депресія» – так називалася безвітряна область навколо екватора, де вітрильні кораблі зазвичай застрявали на декілька тижнів. Звідси і виникла фраза –перебувати в депресії, значить «в занепаді».

          І ще. Хочемо познайомити вас, дорогі читачі, з книгою Галини Шмідт і Галини Манів «Секрети вітру». Головний герой Макс зі своїми друзями – професором, Аліною та розумним електромобілем Мобі-Елом – досліджує секрети вітру, знайомиться з вітроенергетикою та привчається дбати про довкілля.

          У книжці багато цікавих наукових фактів та інструкції, за якими ти зможеш побудувати повітряного змія, флюгер, а також розу вітрів. І до всього –  захопливий сюжет зі зловмисниками, переміщеннями в просторі та кумедними витівками роботизованого Мобі-Ела!

          Книгу видано за сприяння Української вітроенергетичної асоціації. Читайте і конструюйте з задоволенням!