Що таке «тактичний урбанізм» і як він може допомогти Чернігову

Як часто перед початком агресії рфії від наших родичів, друзів, знайомих з інших місцин ми чули, що Чернігів неабияк змінився за останні роки? І дійсно, перед війною він у буквальному сенсі щодня ріс і розквітав! Можна було побачити багато позитивного: стало чистіше, з’явилися нові місця для відпочинку, центральна частина стала більш пристосованою для потреб людей з інвалідністю та маломобільних груп населення. Роботи з благоустрою міста кипіли!

На жаль, постійні цілодобові ворожі обстріли багато об’єктів пошкодили або вщент зруйнували. І нам з вами, містянам, доведеться все це відновлювати. Можливо, дехто скаже, що від нас мало що залежить. Але насправді ж є чимало інструментів, якими можуть скористатися громадяни. І один з дієвих способів, поки що нових для нас – використання методів тактичного урбанізму.

Насправді це вже поширена світова практика в області міського дизайну та перепланування. Мова йде про своєрідний рух, який допомагає згуртувати громаду і відвоювати публічні простори через дії, що не вимагають багато часу та ресурсів, проте мають довгострокову перспективу і роблять місто зручнішим для життя. Таким чином, тактичний урбанізм не тільки змінює його, а й формує в громаді розуміння, що багато чого залежить від самих людей і не треба чекати когось зверху, поки «вони хоч щось зроблять».

Локальні малобюджетні ініціативи щодо покращення міста стали дуже популярними у світі з початком кризи 2008 року. «Handmade urbanism», «DIY (do it yourself) urbanism», «quirella», «pop-up urbanism» – усе це різні назви, що означають рух тактичного урбанізму як реалізації малих швидких перетворень для глобальних змін у громаді  в майбутньому.

Наведемо кілька практичних прикладів застосування цього підходу в містах.

  Головна ідея chair-bombing (з англійської дослівно – «бомбардування стільцями») наступна: там, де був порожній шмат асфальту, ставлять вуличні меблі, наповнюючи відповідний простір життям. Але сенс цієї ініціативи значно глибший. По-перше, меблі виготовляються з вторинної сировини, наприклад непотрібних палет. Таким чином chair-bombing стає екологічним та практичним способом використання цих матеріалів. По-друге, саморобні меблі на вулицях створюють вільні мобільні простори для спілкування та відпочинку громадян, а також туристів, які у свою чергу підживлюють міське життя й торгівлю. А ще завдяки цій ініціативі місто збагачується новими об’єктами інфраструктури. Такий метод широко розповсюджений, наприклад, у Нью-Йорку, де всюди розставлені переносні стільці. Ба більше, вони стали його родзинкою!

Маючи на меті збільшення зелених зон, винахідливі тактичні урбаністи захоплюють порожні або малопопулярні парковки та створюють нові невеличкі зони відпочинку, кав’ярні, тимчасові ігрові майданчики тощо.

Атака зебрами – це прояв тактичного урбанізму, характерний для автомобілецентричних міст. Щоб показати муніципальній владі, що пішоходи мають бути головним пріоритетом у транспортній та інфраструктурній політиці, активісти створюють тимчасові зебри в місцях, які, на їхню думку, потребують наземного переходу. Для цього використовують крейду, фарбу, а іноді виготовляють гумові чи картонні об’єкти, щоб надалі їх можна було вільно переміщувати з місця на місце.  

          Можливо, у когось думка про день без автомобіля викликає паніку, але в цілій низці країн світу є практика перекриття вулиць на один день для руху подібного транспорту на користь пішоходів, велосипедистів, скейтерів, ролерів тощо або ж для проведення різноманітних публічних заходів. Перша подібна акція пройшла ще в 1965 році в американському Сіетлі. Ця ініціатива створює нові виміри міського простору «для людей та про людей».

          Часом через соціальні арт-інтервенції виникають суперечки: вони є проявами мистецтва чи вандалізму? Проте розміщення художніх витворів та інсталяцій у міському просторі, а подекуди їх трохи агресивне вторгнення, відіграють важливу роль у тактичному урбанізмі. Адже митці, які створюють неймовірні об’єкти стріт-арту, мають на меті не тільки показати саме мистецтво, а й привернути увагу своїми витворами чи перформансами до соціальних проблем.

          Підбиваючи підсумки, можна сказати, що велика кількість прикладів різноманітних громадських ініціатив доводять ефективність тактичного урбанізму, а також його здатність формувати в громадах новий світогляд небайдужого жителя міста. А хіба це не саме те, що так необхідне зараз Чернігову? Відновимо рідне місто РАЗОМ!