Боремося за очищення Світового океану

 

Прогресивне людство все більше перетворює поверхню нашої планети. Великі міста, промислові центри, кар'єри від розробки корисних копалин, мости, дороги та полігони відходів – все це давно є невід'ємною частиною земного ландшафту. Але от до «окультурення» просторів Світового океану люди дісталися порівняно недавно. Ера пластику, що прийшла слідом за дешевою нафтою, породила таку проблему, як плавучі острови відходів людської життєдіяльності в океанах Землі.

           Гігантські скупчення побутового сміття на поверхні океану на 80% складаються з пластика. Він потрапляє туди з вітром і течією річок, які виносять з суші все, що люди полінувалися прибрати за собою. А це, як з'ясувалося, зовсім не мало. Океанічні течії і вітри утворюють вихори, які збирають сміття у великі по площі плаваючі звалища. На сьогоднішній день в океані налічується 6 подібних сміттєвих островів, по 3 в кожній півкулі.

          Крім естетичної складової і фізичної небезпеки для птахів і тварин, які можуть заплутатися або поранитися у островах сміття, такий великий вміст пластика у водах океану має й інші наслідки. Справа в тому, що при розкладанні під впливом сонячного світла з пластику виділяються барвники та хімікати, які потрапляють у воду. Ці токсини проникають в організми морських мешканців з їжею, а далі по харчовому ланцюжку вони доходять і до людини. Наявність пластику в організмах людей вже є доведеним фактом.

          Враховуючи все вищесказане, люди не на жарт стурбовані зростаючими островами сміття в океані. Але, якщо у випадку з відходами на суші кожне звалище територіально розташоване в межах конкретної держави, то океанічне сміття виявилося одночасно і нічиїм, і загальним. Світове співтовариство періодично піднімає це питання, але бажаючих взяти участь в матеріальній стороні справи знаходиться поки що небагато. 

          Одним з ініціаторів очищення океану від пластику став Боян Слат, 28-річний голландський винахідник і підприємець, який створює інженерні проєкти з дворічного (!) віку. Вперше він по-справжньому вразив світ і потрапив до Книги рекордів Гіннесса в 14 років, коли запустив 213 водних ракет одночасно. Тепер же хлопець поставив перед собою ще більш грандіозну і важливу ціль – очистити океан від пластику!

          Ще в 2011 році, займаючись дайвінгом в Греції, Слат виявив, що у воді більше пластику, ніж риби. Це сумне відкриття так вразило голландця, що він вирішив присвятити весь свій час спробам позбутися пластикового сміття в океані. Через два роки він заснував The Ocean Cleanup та виступив з лекцією на TEDx, де представив свою ідею використання природних водних потоків. Спочатку він відправився тестувати систему в Японії, а згодом зосередився на Великому тихоокеанському сміттєвому острові, поставивши перед собою завдання прибрати половину пластикових відходів за 5 років.

The Ocean Cleanup розробляє технології, які допоможуть позбавити океан від пластику. Зібравши більше $2.2 млн в 2014 році, організація приступила до масштабних досліджень. Вони вивчали Велику тихоокеанську сміттєву пляму, щоб підготуватися до повномасштабного процесу очищення. Використовуючи отримані дані, дослідники на чолі з Слатом розробили технологію і вирішили запустити першу систему очищення вже в 2020 році.

Організація створила пасивний плаваючий пристрій, який збирає пластик. Основну роботу виконують природні океанські течії, а пристрій знаходиться у вільному плаванні і збирає відходи. Анкер (металева зв'язка, якою скріплюють складові частини) утримує установку на потрібному рівні, а також дозволяє рухатися повільніше, ніж пластик. Потім пластик можна вилучити і надіслати на берег для переробки. Одну таку установку розгорнули біля берегів Японії ще на початку 2016 року, де вона успішно працює.

Нещодавно свою лепту у вирішення цієї проблеми внесли британські конструктори. Вони розробили пастку під назвою Seabin, яка сконструйована як велике відро з дірками. Різниця тиску при зануренні змушує рідину з плаваючим в ній сміттям протікати через пастку – умовно чиста вода йде, бруд залишається. Кожен блок може збирати до 1,5 кг відходів на добу і накопичувати в собі до 12 кг, якщо залишити його працювати надовго. Джерелом енергії для роботи пастки служить хвилювання моря. Понтон з десятками пасток працює в затоці поблизу англійського міста Портсмут, повільно і акуратно очищаючи його від сміття. В кошик потрапляє не лише всюдисущий пластик, але і взагалі все, що плаває, включаючи масляні плями. Для дрібних морських тварин, як вважають інженери, пастка не представляє небезпеки з-за низької швидкості прокачування води. Крім Портсмута, подібні очисні установки будуть функціонувати в портах фінської Гельсінкі і Адріано в Іспанії.

Але, як і при вирішенні багатьох інших проблем, легше запобігти утворенню океанічного сміття, ніж згодом очистити гігантські простори Світового океану від пластику. Це дуже складно з матеріальної точки зору, та й обсяги накопиченого сміття такі, що частина його розкладеться до того, як «диво-системи» з очищення доберуться до нього. Тому людству варто   переглянути своє ставлення до безмежного виробництва і використання пластику. Те, що дешево, красиво і зручно для людей, не завжди йде на благо нашій планеті. Тож подбаймо про нашу планету РАЗОМ!