ВИСЯЧІ САДИ СЕМІРАМІДИ – НЕПЕРЕВЕРШЕНА ІНЖЕНЕРНА ДУМКА

 Одне з семи чудес античного світу – висячі сади – були розташовані в Вавилоні. Їх створення в давнину пов'язували з якоюсь царицею Семірамідою. У теперішній же час вважається, що спорудженням цього чуда технічної думки займався цар Вавилона Навуходоносор II. Сучасна історія садів Семіраміди пов'язана з ім'ям археолога з Німеччини Роберта Кольдевея. Займаючись розкопками стародавнього Вавилона з 1899 року, в один із днів він натикається на дивну нетипову для даної місцевості споруду.

Склепіння мали іншу форму, були викладені каменем замість звичайної цегли, були присутні підземні споруди, а головне, була знайдена цікава система водопостачання з трьох шахт.

Очевидно, що споруда такого типу використовувалася для якихось особливих цілей. Кольдевею залишалося це з'ясувати. Він зміг зрозуміти, що вся споруда являла собою якийсь водопідйомник для безперервної подачі води наверх. На допомогу йому прийшли згадки письменників античності, в яких розповідалося, що камінь в Вавилоні використовувався лише в двох місцях. Одне з них, біля північної стіни Каср, археологу вдалося виявити раніше. Інше ж місце було напівлегендарним, йшлося про знахідку одного з 7 чудес світу садів Семіраміди. 

Основні згадки давнини про сади Семіраміди пов'язані з ім'ям грека Ктесія. Але в силу помічених за ним використанням перебільшень і фантазій, майже всі наші відомості про це чудо світу є спірними і недостовірними.

В античності образ Семіраміди спливає досить часто. Згідно багатьох легенд Семіраміда була хоробрим воїном і будівельником з відмінним архітектурним смаком. За одним із переказів вона була дочкою русалки Атаргатис, що є місячною богинею, і звичайною людиною. За іншими переказами Семіраміду з народження залишили батьки, і її вихованням займалися голуби.

Насправді під ім'ям Семіраміди у греків розумілася ассірійська цариця Шаммурамат, що жила приблизно в 800 році до нашої ери. Після смерті чоловіка Шамші-Ад'ада V їй довелося взяти владу повністю в свої руки, до досягнення повноліття свого сина. Але і після його вступу на царський трон за Шаммурамат зберігся титул цариці. І не випадково. Так, при ній було укріплена держава, розширені межі шляхом завоювання Мідії.

Але все ж, чудо світу сади Семіраміди, на думку сучасних дослідників, не могли бути пов'язані з самою Шаммурамат. За більш правдивою версією це диво було подаровано дружині Навуходоносора II Амітіс через двісті років після царювання Семіраміди. За легендою Навуходоносор для війни з Ассирією уклав союз з царем Мідії. Після перемоги для підкріплення союзу він одружився на дочці мідійського царя. Але життя в пустельному Вавилоні було непорівнянне з гористою і повною зелені Мідією. Щоб порадувати і втішити свою дружину Навуходоносор і наказав побудувати ці вічно зелені сади в місті. Так що повна назва цієї споруди, швидше за все, «висячі сади Амітіс». 

Вавилонські висячі сади являли собою чотирирівневу споруду з безліччю прохолодних кімнат, рясно прикрашених рослинами. Для їх поливу використовувався водопідйомник, для функціонування якого рабам доводилося крутити колесо. Склепіння будівлі на кожному рівні підпирали 25-метрові колони. Тераси викладалися плиткою, заливалися асфальтом і засипалися шаром землі, достатнім для вирощування навіть дерев.

Використовувана в садах Семіраміди система водопостачання не була новинкою для Месопотамії. Подібна зустрічається і в місцевих зиккуратах, включаючи легендарну Вавилонську вежу і Великий зиккурат в Урі. Але саме в садах техніка зрошення досягла своєї досконалості.

Якщо говорити про царювання Навуходоносора II, то це було часом великих змін будівництва великих споруд. За час його правління було побудовано безліч доріг міста, включаючи знамениту Дорогу процесій, що веде від воріт богині Іштар, величезна кількість палаців і храмів.

Окремо варто згадати про легендарні стіни Вавилона, спочатку віднесені також до списку чудес світу. Якщо вірити описам, то їх ширина дозволяла вільно роз'їхатися двом колісницям. У двох рядах стін кожні 50 метрів встановлювалися сторожові вежі. Всього на внутрішній стіні їх було 360, а на зовнішній 250.

Але зі зведенням Олександрійського маяка стіни міста з садами Семіраміди покинули знаменитий список, а ось самі сади з гордістю дійшли з ним і до наших часів. Звичайно, можна довго сперечатися щодо місця садів в цьому переліку, але те, що це була одна з кращих інженерних споруд давнини, не викликає сумніву!