МІСТО-ГОРОД: ЗЕМЛЕРОБСТВО У КВАРТИРАХ І НА ДАХАХ? СУПЕР!

Коли люди заллють усю землю асфальтом і забудують багатоповерхівками, городина ростиме всередині домівок – на поличках і на дахах. Тобто вже росте. Ви, скажімо, коли-небудь узимку смакували борщ чи салат із зеленою цибулею, вирощеною на власному підвіконні? Якщо так, то ви вже долучилися до міського фермерства.   

Урбаністичні городи швидко розвиваються в Україні та світі. Місто стає все більшим і віддаляється від села, а урбанізація перемагає і в степах, і в пустелях. Однак їсти свіже хочеться навіть містянам, а рефлекси вирощувати щось надто укорінилися за тисячоліття землеробства. Тому жителі мегаполісів привносять сільську цінність – свіжу городину – у свій простір. Грядки на підвіконні, у контейнерах, на дахах – неминуче майбутнє для тих, хто цілорічно хоче їсти здорову їжу. І якщо у вас виживають не лише кактуси, можете спробувати виростити щось їстівне.

Можна посадити вдома базилік, помідори, мікрозелень. Що таке мікрозелень? Це своєрідна демо-версія знайомих нам овочів: редису, буряка, капусти, броколі. Коли насінина дає паросток і перші листочки – час їх зрізати і їсти. Завдяки невеликим розмірам мікрозелень виростає щонайбільше за 14 днів, проте за цей час накопичує достатньо поживних речовин. Якщо не братися за промислові масштаби, мікро- або стандартна зелень – найвигідніший варіант, бо вона швидко росте (від 7–14 днів до 2 місяців, залежно від виду). А базилік, який поступово стає популярнішим за петрушку та кріп, взагалі росте безперервно, і не треба постійно купувати насіння.

Однак, звісно, не все так просто. Хатні рослини потребують ретельного догляду: щоденного поливу і, якщо природного світла недостатньо, спеціальних ламп із червоним і синім спектром у певному співвідношенні. Але залишати їх вдома увімкненими не можна,  як і будь-які серйозні електроприлади. Навіть поїхати кудись хоч на два дні теж не можна – рослини загинуть.

«Згідно з даними ООН, населення Землі росте і до 2050 року сягне 10 млрд людей. 70% з них житимуть у містах, і щоб всіх прокормити, треба більше 100 млн гектарів орної землі, яких просто немає, – говорить Максим Мамедов, міський фермер, який, дізнавшись про технологію вертикальних городів, призупинив своє навчання політології за кордоном і створив бізнес-проєкт –  власний город прямо у Києві. – Тому з’явилася ідея частину виробництва перевести у міста і зайняти, для прикладу, пусті дахи».

Максим планує засадити дах і частину приміщення столичного Арт-заводу «Платформа» овочами і зеленню, а потім продавати те, що виросте, у столичні ресторани і супермаркети.

 Дахи – це невиправдано порожній простір у місті. Навіщо ж їм пустувати, якщо там, ближче до сонця, можна посадити цілий город? Тим паче, зараз є методи, завдяки яким можна виростити зелень без землі, а лише у воді із додаванням поживного розчину. Така технологія не нова і давно відома, наприклад, читачам фантастики – називається це гідропоніка. Вирощування овочів на дахах не лише економить площу, а й сприяє енергоефективності будівлі: влітку насадження захищають дім від перегріву, а взимку від утрати тепла.

Окрім даху, Максим планує вирощувати зелень також у приміщенні Арт-заводу, а згодом і розводити рибу. Це дозволить організувати колообіг води на фермі: риба своїми продуктами життєдіяльності підживлюватиме воду, де, за технологією гідропоніки, будуть рости рослини, які забиратимуть все, що їм треба, з води і знову очищатимуть її для риб.

За кордоном подібне урбаністичне землеробство вже досить розвинене. Живучи в місті, багато хто впродовж року нарізає у салат щойно зібраний урожай. Наприклад, Кімбал Маск, брат головного візіонера світу Ілона Маска, на серйозному рівні виховує майбутніх урбан-фермерів, щоб ті пропагували вирощування городини в міських умовах. У 2011 році він навчив учнів більш ніж 300 шкіл садити город у місті. А згодом встановив 10 вантажних контейнерів, у яких молоді розробники збудували механізм для вирощування зелені. За допомогою штучного світла, вертикального розташування контейнерів із рослинами на стелажах і гідропоніки темні коробки перетворилися на простір для нового життя.

Урбаністичні ферми вирішують одразу декілька проблем. Окрім того, що вони мобільні і їх можна поставити як біля ресторану, так і біля дому, таке виробництво не залежить від пори року і погодних умов. Вирощування у закритому просторі також обмежує вплив шкідників, до того ж, заощаджуються людські ресурси, адже більшість процесів на міських фермах автоматизовані.

Урбаністичні землероби відмовляються не лише від використання великих площ ґрунту, а й від використання землі загалом. Замість неї беруть різні суміші, субстрат із гравію чи кокосових волокон, вати, або саджають у саму лише воду, додаючи поживний розчин із добрив. До того ж завдяки інтенсивній прямій подачі мінералів до рослини така технологія дозволяє пришвидшити темпи росту. Проте гідропоніка, яку часто беруть за основу міських ферм, підходить не для всіх овочів. За допомогою цієї технології не можна виростити, наприклад, коренеплоди чи бульби – моркву, картоплю.

Знавці традиційного землеробства також схвально ставляться до інноваційних міських городів. Технологія гідропоніки дозволяє швидко отримати у кілька разів більше продукції за рахунок збалансованості живлення – до того ж не у сезон. І як би там не було, цієї продукції не вистачає. Є пропозиція – значить треба ту пропозицію задовільнити. Наші діди пророщували цибулю у відрах біля пічки, а зараз є сучасне обладнання, лампи, поживний розчин. І правильне співвідношення всіх компонентів створює для рослини такі умови, за яких вона швидше набуває необхідної маси.

Якщо ви взялися виростити зелень у хатніх умовах, то цілком можливо зробити це навіть просто на сонячному підвіконні. В Інтернеті є безліч інструкцій і сайтів, де можна придбати насіння. Додайте також вартість контейнера, купку землі з квіткового горщика, воду і постійну увагу до поливу. І ось – домашній город облаштовано.

Городи у масштабах дахів – це, звісно, забавка для найбільш завзятих.  Але якщо вирощувати системно і багато, і мати на це достатньо часу, міська ферма стане чудовою альтернативою вихідним на городі.

Першими технологію безземельного вирощування використали ацтеки, створивши плавучі острови з городиною на озері Тескоко. Нині гідропоніку використовують на космічних кораблях. Хіба ж міський простір не адаптується?..