ТВАРИНИ «СМІТТЄВОГО КОНТИНЕНТУ». ХТО ЖИВЕ НА СКУПЧЕННІ ПЛАСТИКУ В ОКЕАНІ?

 

Американські вчені встановили, що «Велика тихоокеанська сміттєва пляма», тобто масштабне скупчення пластикових відходів, яке дрейфує в північній частині Тихого океану, стало домівкою для безлічі морських тварин. Примітно, що деякі з цих видів зазвичай мешкають лише у прибережних водах, тож їхня присутність у відкритому океані є вкрай незвичайною.

   Поява величезного «сміттєвого континенту» в районі між узбережжям Каліфорнії та Гаваями призвело до того, що багато морських організмів опинилися на великій відстані від свого звичайного місця проживання.

 

    Вчені витягали з плями пластикові предмети діаметром понад 5 см. Після їхнього вивчення з'ясувалося, що тварини живуть на 90% сміття, що плаває: у фрагментах відходів виявили актиній, крихітних морських комах, молюсків та крабів.

    Пластмаса зберігається у відкритому океані довше, ніж сміття природного походження. Тому її скупчення створюють у морі більш постійне середовище проживання. 

    Для вивчення форм життя на відходах вчені об'єднали зусилля з некомерційною організацією Ocean Voyages Institute, яка займається збором пластикового сміття під час морських подорожей, та вченими з Гавайського університету в Маноа.

       У світовому океані є щонайменше п'ять «сміттєвих плям», у яких накопичилася гігантська кількість пластику. У «Великій тихоокеанській сміттєвій плямі», яка стала предметом цього дослідження, пластмаси найбільше: близько 79 тис. тонн на площі 1,6 млн кв. км.

    Значна частина таких відходів – це мікропластик, який дуже складно помітити неозброєним оком. Хоча є й більші предмети, зокрема покинуті рибальські сітки, буї і навіть судна, які прибило до сміття, що дрейфує, після цунамі в Японії в 2011 році. 

 

Сама ідея дослідження, висновки якого опублікували в журналі Nature Communications, з'явилася саме після цього руйнівного цунамі. Тоді в Тихий океан потрапили тонни сміття, а сотні представників прибережної фауни Японії виявили живими на предметах, які принесло до берегів тихоокеанського узбережжя Північної Америки та Гавайських островів.

Тому експертів турбує, що на пластику можуть подорожувати інвазивні види тварин, тобто істоти, які потрапили в неприродне для них місце існування через людей і загрожують існуванню місцевої фауни. 

        Деякі з організмів, які дослідники виявили на вивчених ними пластикових предметах, були «корінними» мешканцями відкритого океану. Такі організми виживають, зокрема, переміщаючись у смітті, що плаває. Але найдивовижнішим відкриттям стало різноманіття прибережних видів, яких вчені виявили на пластику та яким зовсім не місце у відкритому океані.

    Вчені кажуть, що їхнє дослідження виявило ще один непередбачений наслідок забруднення океану пластиком – і не виключено, що зовсім не останній. За оцінками екологів, до 2050 року до довкілля потрапить близько 25 млрд тонн пластикових відходів.

Пластикове сміття – одна з загроз світовому океану, поряд з підвищенням рівня морів, зростанням температури води, а також забрудненням водного середовища. Земля перетворюється на «Планету сміття»!

    Людству треба більше знати про океан. Місія до «планети Океан» не менш важлива, ніж експедиції на Місяць чи Марс. Океан критично важливий для майбутнього нашої економіки. Дев'ять мільярдів людей потребують його, оскільки це джерело продовольства. А нам так мало відомо про його нинішній стан. Та океан сповнений життя.

    Загроз для океану, на думку вчених, дуже багато: це і пестициди в стокових водах, і добрива з ферм, і промислові токсини, й відходи фармацевтичних виробництв. Якщо урядам різних країн вдасться врятувати біологічну різноманітність океану, вони можуть отримати різні вигоди від його освоєння, наприклад, нові сировинні ресурси чи навіть ліки від раку.

За прогнозами авторів дослідження, найдинамічнішими сферами «океанічної економіки» стануть використання енергії морського вітру, вирощування різних аквакультур (риби, водорості, тощо) та переробка риби.  

Пластикове сміття є великою проблемою в деяких країнах Південно-Східної Азії, зокрема в Індонезії. П'ять азійських країн – Китай, Індонезія, Філіппіни, В'єтнам і Таїланд – відповідають за 60% пластикового сміття, що опиняється в океані, згідно з даними звіту 2015 року екологічної організації Ocean Conservancy та Центру бізнесу та довкілля McKinsey.

           Вважається, що через пластикові пакети щороку гинуть сотні морських тварин. Через забруднення голодною смертю помирають морські птахи. Їхні животи – повні пластику, і для їжі немає місця.

Морські біологи намагаються врятувати птахів. Вони ловлять тисячі пташенят, які щойно вилітають із гнізд, і буквально промивають їм шлунки, «даючи шанс на виживання». Та більшість пластику, які вони знаходять у птахах, могло б туди взагалі не потрапити, якщо б людство було більш свідомим і розуміло наслідки своєї життєдіяльності…