НЕ ТІЛЬКИ «ЗЕЛЕНІ ФАСАДИ»: ЕКОРІІШЕННЯ ДЛЯ ПРИСТОСУВАННЯ ЧЕРНІГОВА ДО ЗМІНИ КЛІМАТУ

    Як часто, коли ви переглядаєте стрічку новин, трапляються повідомлення про черговий природний Армагеддон в Азії, Америці чи де-небудь ще? Десь раз на місяць? Щотижня? Щодня? Прямо зараз бачите таку новину? «Та що ж відбувається?» – можливо, думаєте ви. Відповідь очевидна й невтішна: це один з наслідків зміни клімату.

    З кожним наступним роком ми все більше відчуваємо і стаємо більш вразливими до неї, прискореної впливом людини на планету. 

    Чернігову – невеликому рівнинному місту – не характерні надто екстремальні стихійні лиха (торнадо, масштабні повені чи потужні циклони), але ми вже у повній мірі відчуваємо на собі  підвищення середньорічних температур. Цей наслідок зміни клімату особливо помітний влітку, тому що в містах через тривалу спеку виникає так званий ефект «теплового острову». Заасфальтовані, бетонні й металеві поверхні, яких тут очевидно більше, ніж у сільській місцевості, протягом дня поглинають величезні обсяги сонячної енергії, а потім віддають це тепло назад, у навколишнє середовище, оскільки, як знаємо з фізики, енергія не зникає «в нікуди». У цьому ж середовищі знаходимося ми, і разом зі спекою отримуємо на додачу погіршення самопочуття, загострення серцево-судинних захворювань, стреси, депресії тощо.

    Зміна клімату часто викликає екстремальні зливи й підтоплення. Штучні поверхні не дозволяють дощовій воді повертатися назад до локальної екосистеми, а спрямовують її до подекуди зношених водогонів. Чернігів налічує чимало вулиць, що починають «плавати» і через не дуже значні опади. Отже, чиста дощова вода – найцінніший природній ресурс – затоплює вулиці, а потім з нечистотами зливається до системи міської каналізації.

    Загалом є дуже багато чинників, що погіршують адаптацію міста до зміни клімату і посилюють прискорення «локального» потепління. Підприємства й надмірна кількість приватного автотранспорту здійснюють викиди в атмосферу, що впливають на якість повітря, збільшують кількість вуглекислого газу, а також рівень шуму, від якого неможливо відпочити навіть вночі. Важливо також, що зміна клімату і вплив людини зменшують біорізноманіття, особливо у міському просторі.

    Попри те, що, на перший погляд, важко повністю усвідомити ці глобальні проблеми, масштаб кожної з них можливо і необхідно пом’якшувати, починаючи з мікрорівнів.

    Світова практика базується, в першу чергу, на застосуванні природоорієнтованих рішень під час проєктування та благоустрою міського простору, а також інструментів співучасті жителів. Адже саме громада є рушієм найбільших і найшвидших змін. Тож як нам зробити місто справді зеленим і зручним у нових кліматичних умовах? Деякі практики, що сприяють досягненню цієї мети, могли б бути реалізованими і у Чернігові. 

    Ми вже писали про «ЛАЙФХАКІ ДЛЯ КОМФОРТНОГО ЖИТТЯ» у місті (живопліт, дощові садки, перголу, зелений фасад, будиночки для комах або звіряток) https://larisasever1967.blogspot.com/2022/09/blog-post_9.html. Та існують і інші ПРИРОДНООРІЄНТОВАНІ РІШЕННЯ. Вони передбачають відновлення природних екосистем (або створення там, де їх не було). 

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОРОСЛИХ ДЕРЕВ

    Це не просто один з елементів ландшафту, а основний компонент екосистеми, що здатен пом’якшувати ефект «теплового острову». Дерева створюють рятівний затінок, випаровують вологу, тим самим забираючи частину тепла з навколишнього середовища. Дорослі дерева захищають від вітру, підтоплень, очищують повітря, знижують шумове забруднення. Але через нас їм живеться нелегко. Для українських міст професія арбориста дуже рідкісна. Тому відсутнє належне лікування дерев, правильне кронування, догляд. У Чернігові, як і в інших містах, знищуються здорові дерева. І почасти в сумнівних інтересах. Збереження таких насаджень – найголовніше правило в нинішніх кліматичних умовах.

БІОДРЕНАЖНІ СИСТЕМИ

Як уже згадувалося, централізована схема збору води має свої недоліки. У країнах Західної Європи спрямовують зусилля на розвиток у містах окремих біодренажних систем. Це багатошарові канали-рівчаки, що відводять, очищують та зберігають воду. Для облаштування каналу шарами укладають пісоксуміш, геоволокно, сипучі матеріали, щебінь чи гальку тощо. Таке будівництво значно дешевше, ніж ремонт чи реконструкція дощової каналізації.  

«Місто-губка» – це нова модель будівництва для управління повенями, зміцнення екологічної інфраструктури й дренажних систем. Вона може полегшити наслідки підтоплення міста, дефіцит водних ресурсів та вплив міського «теплового острова», а також покращити екологічне середовище та біорізноманіття шляхом поглинання й захоплення дощової води. 

    ЗЕЛЕНІ ВУЛИЧНІ МЕБЛІ

Зелені вуличні меблі – це ті ж самі лави та парклети, але обладнані модулями з рослинами. Завдяки зеленим блокам такі конструкції не лише виконують свої первинні функції (сидіння та відпочинку), але й впливають на якість повітря та створюють додатковий затінок.

ЗЕЛЕНІ ЗУПИНКИ ТА ПАРКОВКИ

Там, де особливо бракує насаджень, де проблему становить щільна забудова чи особливості дорожнього руху, можна оформити зелену зупинку https://larisasever1967.blogspot.com/2023/02/blog-post_78.html.

Парковки – місця, що часто викликають в пішоходів лише роздратування. Але є спосіб перетворити їх на корисний елемент ландшафту, облаштувавши проникною поверхнею, засіяною газонною травою й укріпленою ґратами чи спеціальною бруківкою. 

    ЗЕЛЕНІ КОЛІЇ

          Це висадка трав’янистої рослинності вздовж маршрутів рейкового транспорту. По-перше, рослинність зменшує нагрівання рейок та охолоджує середовище навколо. По-друге, вона сприяє очищенню повітря від твердих частинок пилу та зниженню шуму. По-третє, зелені колії здатні накопичувати до 70% дощової води, а це запобігає підтопленню. 

    РІЗНОТРАВ’Я

Влітку особливо приємно посидіти у затінку на газоні, влаштувати пікнік, погратися з дитиною тощо. Окрім цього, газон – важливий елемент міської екосистеми. На досвіді європейських країн перевірено, що перевагу варто віддавати його різновидам на основі різнотрав’я та лучних рослин. Це більш дешеве рішення і ці види рослин є стійкішими до впливу кліматичних умов, за ними простіше доглядати.

КИШЕНЬКОВІ ПАРКИ, МІСЬКІ САДИ Й ГОРОДИ

Не всюди можна влаштувати великий сквер, та й камерні місця виглядають затишніше. У країнах Західної Європи популярним є облаштування невеличких «кишенькових» парків. Найбільш важливим є те, що часто вони з’являються на територіях колишніх пустирів або звалищ, самозахоплених паркінгів, покинутих будівельних майданчиків. Коли такі перетворення втілює сама місцева громада, це лише зміцнює її єдність та заохочує людей до подальшої активності. 

    Ще одним цікавим і природоорієнтованим способом облаштування публічного простору є міські сади й городи. Таким способом жителі можуть вирощувати городину, фрукти, трави, прянощі, знайомити дітей з біорізноманіттям рослин і руйнувати міфи, що отримувати їжу можна лише з сільської місцевості https://larisasever1967.blogspot.com/2023/02/blog-post_12.html.

ЕКОКОРИДОРИ

Це зелені маршрути, які з’єднують основні природні зони міста в єдиний простір, щоби тварини, птахи та комахи могли безпечно переміщатися між ними. Під час створення екокоридорів можна залучити будь-які ділянки та поверхні (балкони, стіни, дахи), використати всі можливі природноорієнтовані рішення. Головне – зʼєднати природні зони в єдину мережу. 

    Екологічність – один із принципів плану відбудови України після війни.  Варіантів облаштування простору, що б допомагали адаптуватися міським жителям до зміни клімату, чимало. Очевидно, необхідно їх застосовувати й впроваджувати і в нашому місті. Тож візьмемо найкращий досвід з Європи і світу та зробимо рідну країну і рідне місто ще кращими всі РАЗОМ!

    P.S. І початок вже є! У Чернігові у березні на вулиці Захисників України з’явилася нова алея. Працівники й працівниці комунального підприємства «Зеленбуд» Чернігівської міської ради висадили там 120 лип. Саджанці липи європейської «Паліда» придбали у київському розпліднику. Загалом у Чернігові цієї весни планують висадити близько 300 дерев – лип та кленів. Вони стійкі до погодних умов нашого регіону та невибагливі. Цьогоріч озеленюватимуть також просп. Перемоги (від вул. Хлібопекарської до вул. П’ятницької), вул. Льотну, Єськова (поворот), Всіхсвятську. Крім висадження дерев, КП «Зеленбуд» найближчим часом займатиметься підживленням і обрізкою кущів та дерев, прибиранням листя, прополюванням квітників.