МИРНИЙ АТОМ – СТРАШНА ЗБРОЯ В РУКАХ ОКУПАНТА

Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС) – найбільша в Європі й третя у світі за сукупною потужністю АЕС, перші блоки якої почали зводити ще у 1981 році. Розташована вона на березі Каховського водосховища поруч із містом Енергодар. ЇЇ генеруюча потужність складає 6000 МВт – це близько 22% всього виробництва електроенергії в Україні. Станція налічує 6 ядерних ректорів та сухе сховище для відпрацьованого ядерного палива (ВЯП).

    В ніч з 3 на 4 березня 2022 року внаслідок російського широкомасштабного вторгнення світ став свідком першого випадку у світовій історії, коли військові однієї країни атакували та захопили діючу атомну станцію іншої. Унаслідок цих дій ЗАЕС зазнала значних пошкоджень та пережила пожежі і в результаті були зупинені деякі енергоблоки. Персонал станції підтримував працездатність та безпеку станції, не зважаючи на присутність там росіян. Усі ці події становлять серйозну загрозу для ядерної безпеки регіону та могли спричинити нову техногенну екологічно-гуманітарну катастрофу. Вони ж стали передвісником подій, що відбуватимуться протягом наступного року на Запорізькій АЕС.

    За час російської окупації атомна станція пережила чимало подій, що могли становити ризик для її нормальної роботи. У квітні дві російські крилаті ракети пролетіли на низькій висоті над майданчиком Запорізької АЕС у напрямку Запоріжжя. 5 липня стало відомо, що російські війська облаштували на території станції військову базу. 8 серпня російський обстріл пошкодив там три радіаційні датчики та травмував одного з працівників. А у вересні МАГАТЕ зафіксувала чергові обстріли в районі станції, які повторилися пізніше в жовтні та листопаді. Ці випадки пошкодили, зокрема, й енергетичну інфраструктуру, що живила станцію від української енергомережі. 

    Зовнішнє живлення необхідне для підтримки критично важливих для роботи станції систем — наприклад, системи охолодження. За час окупації це живлення неодноразово переривалося, а після вересневих обстрілів станція вперше відключилася повністю, поставивши світ перед безпрецедентною ядерною загрозою. У листопаді ж ЗАЕС узагалі працювала в режимі повного знеструмлення й уникнути найгірших наслідків вдалося лише завдяки роботі резервних дизель-генераторів та зусиллям працівників, які за кілька днів відновили електропостачання.

    Однак ці люди також потерпають від російської окупації: вони знаходяться під постійним тиском, мусять проходити перевірки і навіть не мають права носити на роботу телефони з камерами чи вільно пересуватися на своїх робочих місцях. Також стало відомо про викрадення, катування та вбивства персоналу станції та жителів Енергодару. Співробітників і керівництво Запорізької АЕС затримували за підозрою у співпраці із Збройними силами України та Службою безпеки України.  

    У жовтні в результаті незаконної та нікчемної спроби росії анексувати територію Запорізької області, путін видав указ, що нібито має змінити правовий статус ЗАЕС та перевести її у підпорядкування до рф. Відтоді російська корпорація Росатом вимагає від українських співробітників ЗАЕС підписати документи про переведення на роботу до себе. Російські військові заборонили вхід на територію АЕС тим, хто на це не пішов, що призвело до ще більшого кадрового дефіциту та неможливості нормально експлуатувати енергоблоки.

    Наразі усі шість реакторів ЗАЕС зупинені, а станція продовжує отримувати електроенергію з останньої з чотирьох резервних ліній електропередачі та надалі зазнає проблем із безпекою та експлуатацією. Повідомлялось про численні обстріли та порушення вимог ядерної та радіаційної безпеки на станції. Додатково є докази, що Росатом та його супутні компанії взяли на себе контроль над технологічними та управлінськими процесами на ЗАЕС та сприяють підключенню атомної електростанції до російської енергетичної системи.

    Атомні електростанції показали себе дуже вразливими до зовнішніх впливів і «мирний атом» став зброєю в руках терориста.