РІДКІСНІ ЧЕРВОНОКНИЖНІ ПТАХИ ЖИВУТЬ У ЧОРНОБИЛІ

    Підорлик великий – таємничий птах, якого важко сфотографувати, адже він обирає віддалені від людей місця для гніздування. Та фотографу Сергію Домашевському це вдалося, і фото з'явилися на сторінці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника у Facebook. Нині птахи мешкають саме там. 

    Підорлик великий (Clanga clanga) – рідкісний гніздовий птах, занесений до Червоної книги України. Наразі в Заповіднику відомо лише про три пари підорлика великого, дві з яких гібридні з підорликом малим. Для гніздування обирає вологі території (долини річок, болота, великі за площею меліоративні системи).

    Цей великий хижий птах, як і решта орлів, належить до родини яструбових (Accipitridae). Українська народна назва – орел-скигляк. Гніздовий перелітний птах.

    Великий підорлик – мігруючий птах, що гніздиться в помірній смузі Євразії, від Східної Європі до Монголії і Китаю. Зимує в Індії, Ірані та Індокитаї. В Україні сучасний ареал охоплює північно-західні, північні та, можливо, північно-східні області. У зимовий період зрідка трапляється в Азово-Чорноморському регіоні. З середини ХХ ст. ареал зменшився, відступив на північ. Гніздові ділянки підорлика великого розташовані майже завжди у вологих лісах – заплавних листяних у долинах річок, у вільшині по краях великих лісових озер і боліт, іноді – у вододільних листяних лісах чи борах (здебільшого на схилах вологих балок або на узліссях масивів, що спускаються до річкових долин або водойм).

    Довжина тіла – 65-73 см. Розмах крил – до 170 см. Вага – до 3,2 кг.

    Статевий диморфізм виражений слабо, самки дещо більші за самців. Великий підорлик дещо більше і темніше за свого найближчого родича –   малого підорлика, але в польових умовах ці види практично невідрізнимі. Оперення дорослих птахів (від трьох років і старіше) однотонне, темно-буре, потилиця і підхвостя забарвлені дещо світліше. Махове пір'я крил чорнувате з світлими основаннями внутрішніх опахал; махове хвоста — темно-буре, іноді з чорнуватим поперечним малюнком. Дзьоб і кігті чорні. Восковиця і ноги жовті. Ноги оперені до самих пальців. Зрідка зустрічається світла морфа, у цих особин основний бурий колір замінений вохристий жовтуватим.

    У молодих особин оперення з світлими краплеподібними плямами на верхній стороні тіла, зустрічається також світла варіація з переважанням вохристо-золотистого тону. У проміжних нарядах поступово зменшується домішка вохристих плям.

    Підорликам великому і малому більшою мірою, ніж іншим орлам фауни України, властива поліфагія. Серед тварин, якими вони живляться, є комахи, рептилії, плазуни, птахи і ссавці, а в підорлика великого – іноді й риба.

    Підорлик великий полює переважно у вологих лісах, по берегах лісових боліт, на заболочених лісових луках, на галявинах та в заплавах річок. Мисливська ділянка досить невелика, радіусом 3—5 км від гнізда. Тяжіння підорлика великого під час полювання до вологих місцевостей і водойм пояснюється, очевидно, його живленням тваринами, життя яких тісно пов'язане з водою.

    Як правило, він хапає здобич на воді або землі, виглядаючи її з повітря або із засідки на дереві чи землі. Часто, ходячи по землі, лякає тварин, а потім ловить. Здобич хапає лапами і лише комах іноді, можливо, дзьобом. Переслідуючи тварин на землі, наприклад жаб, бігає, підстрибуючи і змахуючи напіврозгорнутими крилами.

    Здобич з'їдає на місці або несе в лапах до гнізда чи до постійного місця поїдання її, переважно на дереві поблизу гнізда. При живленні здебільшого роздирає тварин на шматки, дрібних часто ковтає зразу. Розмір впольованих  тварин різний: від великих комах – до хребетних середніх розмірів; з останніх найбільші заєць і качка.  

    Підорлик великий майже по всій території Україні на зиму відлітає. Навесні перші птахи з'являються на гніздових ділянках у другій половині березня і на початку квітня. Після прильоту пари не приступають до гніздування понад 10 днів, хоч і тримаються гніздової ділянки.

    Гнізда облаштовують на різних деревах (осика, вільха, дуб, сосна) на висоті 8 - 30 м, у масивному розгалуженні основного стовбура. Гнізда підорлик великий іноді будує сам, іноді займає збудовані іншими птахами – круком, канюком, яструбом великим, шулікою тощо. Чуже гніздо значно добудовує і збільшує. Зовнішні частини гнізда складаються з товстих сухих гілок з дерев різних порід, у деяких гніздах трапляються сухі стебла очерету. 

    Старі багаторічні гнізда бувають дуже великими. Одне гніздо використовує пара птахів кілька років або з перервами навіть тоді, коли їх тривожать. Прив'язаність до гніздової ділянки дуже велика, відомі випадки, коли птахи гніздилися на одній ділянці понад 12 років!

    Якщо один птах з пари гине, другий (принаймні самець) залишається на гніздовій ділянці і знаходить собі, звичайно в наступному році, пару. Гнізда іноді знаходяться досить близько від гнізд інших хижих птахів, найчастіше – від гнізд шуліки чорного. Біля гнізда птахи поводяться обережно.  

    Причинами скорочення чисельності підорлика великого є знищення ділянок заплавного стиглого лісу біля великих водойм, меліорація (іншими словами злочинне знищення водно-болотних угідь та пов’язаних з нею екосистем), ведення лісорозробок біля гнізд птахів, відстріл птахів так званими «мисливцями». Для збереження виду необхідні: природовідповідне ведення лісового господарства, охорона старих лісів та дерев придатних для гніздування хижих птахів, створення мікрозаказників радіусом 0,5 км навколо гнізд, обладнання штучних гніздівель, підвищення контролю за незаконним відстрілом. Підорлик великий охороняється Конвенцією з міжнародної торгівлі вимираючими видами дикої фауни і флори (CITES), Боннською та Бернською конвенціями. Внесений до Червоного списку МСОП (статус - вразливий) та Червоної книги України (статус - рідкісний).

Вид – Підорлик великий (Aquila clanga)
Рід – Орел (Aquila)
Родина – Яструбові (Accipitridae)
Ряд – Соколоподібні (Gruiformes)