БАЛТІЙСЬКЕ МОРЕ І ПІВНІЧНИЙ ПОТІК

Приблизно сім-вісім тисяч років тому на місці сучасного Балтійського моря розташовувалося озеро, а море утворилося, як встановили вчені, лише близько чотирьох тисяч років тому.

Балтійське море має таку назву не скрізь. В мовах німецької групи, крім англійської, воно зветься Східним морем, а ось в естонському – Західним, що логічно з точки зору географії. Слов’яни називали Балтійське море Варязьким.

Екологічний стан в Балтійському морі залишає бажати кращого, тому що після Другої світової війни тут, на морському дні, були облаштовані поховання хімічної зброї. Минули роки, вода поступово роз’їдає контейнери з хімікаліями, і отрути починають просочуватися назовні. Балтійське море межує з Північним, але води цих морів практично не змішуються. Причина тому – різна їх щільність. Балтійське море відрізняється невеликою глибиною – в середньому цей параметр становить близько п’ятдесяти метрів.

          У 1986 році на 17-ому засіданні Хельсінкської Конвенції (ХЕЛКОМ) було прийняте рішення про щорічне святкування 22 березня Дня Балтійського моря.

          Нині, як ніколи, Балтійське море потребує захисту. Пошкодження газопроводу «Північний потік», через яке утворився 700-метровий басейн киплячої води в Балтійському морі, може спричинити кліматичну катастрофу.

          Нагадаємо, що «Північний потік» (англ. Nord Stream) – газопровід із росії до Німеччини. 26 вересня 2022 року на російських газопроводах «Північний потік-1» та «Північний потік-2» сталася масштабна аварія. За даними шведської національної сейсмічної мережі, в тому ж районі, де стався витік газу, відбулися два сильні підводні вибухи, що спершу призвели до трьох витоків. 27 вересня стало відомо про четвертий витік.

За оцінками уряду Німеччини, в результаті викидів в атмосферу потрапило близько 300 тисяч тонн метану – одного з найпотужніших парникових газів. Ця кількість газу матиме приблизно такий же вплив на клімат, як викиди приблизно 5 мільйонів автомобілів у США за 20 років!

Причина чотирьох майже одночасних розривів трубопроводу не була підтверджена, але урядовці з Німеччини та США заявили, що інцидент схожий на диверсію.

Попри те, що газопровід «Північний потік-1» був зупинений, а «Північний потік-2» ніколи навіть не запускався, усі вони містили природний газ під тиском, переважну більшість якого становить метан. На трубопроводах немає механізмів стримування, тому весь вміст труб, ймовірно, витече у море. 

Протягом перших 20 років перебування в атмосфері метан має в 84 рази більшу теплову здатність, ніж вуглекислий газ, але після цього швидко розкладається. Оцінюючи вплив витоку метану на клімат, вчені зазвичай перетворюють метан в еквівалент CO2, використовуючи коефіцієнт потенціалу глобального потепління за 20 років або помножуючи потенціал впливу викидів на збільшення глобального потепління впродовж 100 років.

Німеччина, використовуючи 100-річний коефіцієнт перерахунку, вирахувала, що витік дорівнює приблизно 1% загальних викидів країни. Два з чотирьох витоків відбулися у винятковій економічній зоні Данії, поблизу острова Борнхольм у Балтійському морі.

Тамтешні чиновники заявили, що більше половини газу з розірваних трубопроводів уже витекло в Балтійське море. За даними Данського енергетичного агентства, викиди метану становитимуть приблизно 32% річних викидів парникових газів країни.

Балтійське море – внутрішньоконтинентальне море у Північно-Східній Європі. Знаходиться між Скандинавським півостровом, Східною і Центральною Європою та данськими островами. Воно має вихід до Північного моря через протоки Великий і Малий Бельти, Ересунн, Каттегат і Скагеррак, а також з’єднується з Білим морем та Північним морем через Біломорсько-Балтійський та Кільський канали відповідно. Балтійське море є одним з наймолодших на Землі. Його сучасна берегова лінія, що становить близько 8 тисяч кілометрів, сформувалася приблизно 4 000 років тому.

Площа Балтійського моря становить 419 тисяч квадратних кілометрів, середня глибина – 52 метри, а максимальна – 459 метрів. Найбільшими затоками Балтійського моря є Ботнічна затока, Фінська та Ризька. Основні порти – Таллінн, Рига, Клайпеда, Гданськ, Стокгольм, Гельсінкі.

Завдяки своїй великій площі та поганому зв’язку з Північним морем, що перешкоджає обміну водою, та значним припливом прісної води, Балтійське море є одним із морів із найнижчою солоністю у світі. Через важливість країн, які тут розташовані, а також обсяг перевезень, що тут відбуваються, Балтійське море іноді неофіційно називають «Північним Середземним морем».

Балтійське море омиває береги восьми європейських держав – Швеції, Німеччини, Латвії, Литви, Естонії, Польщі, Данії та Фінляндії. Про нього згадується ще у «Повісті минулих літ», в якій це море називається «Варязьким». Наші предки іменували його ще Свейським. Свеї – давньогерманське плем’я, що проживало на території сучасної Швеції. У XVIII столітті його стали називати на німецький манер – Остзейське море. А пізніше за ним закріпилася назва «Балтичне море», а згодом – «Балтійське».

На Балтиці з давніх часів починався знаменитий шлях «з варяг у греки», який з’єднував Північну Європу з Візантією. Цей торговий шлях зберігав своє значення аж до XII століття, велика його частина проходила по українських землях. На деяких ділянках між двома річками або озерами кораблі доводилося тягнути по суші «волоком».

Балтійське море є відносно спокійним, висота хвиль тут рідко перевищує позначку у 3 метри. В особливо холодні зими Балтійське море покривається товстим шаром льоду, хоча таке трапляється не часто. Наприклад, у 1322 році лід був настільки міцним, що з Данії до Німеччини можна було вільно дістатися на санях. А ось невеликі затоки замерзають регулярно, причому товщина льоду там може досягати одного метра.

У Балтійському морі знаходиться безлюдний острів Меркет, площа якого дорівнює всього трьом гектарам. Незважаючи на настільки малу територію, острів поділений між двома країнами – Швецією і Фінляндією. Причому до своїх володінь обидві держави ставляться дуже серйозно: кожні двадцять п’ять років відбувається уточнення кордонів. На острові два часових пояси – досить зробити кілька кроків, щоб час змінився.

А найбільший острів Балтійського моря – це Готланд, що належить Швеції. Його площа становить близько 3 000 квадратних кілометрів, а населення – понад 56 000 чоловік. Найбільше місто острова – Вісбю, перші документальні відомості про нього відносяться ще до 900-го року. Зараз Вісбю є одним з найпопулярніших туристичних центрів Швеції.

Найбільші річки, що впадають в Балтійське море – це Вісла і Даугава, їх довжина перевищує 1 000 кілометрів. А всього до басейну Балтійського моря входять близько 250 великих і малих річок.

Одним з головних багатств Балтійського моря є бурштин – скам’яніла смола хвойних дерев, що багато століть пролежала у воді. Бурштину з давніх часів приписують цілющі властивості. Вважається, що він здатний очищати організм від шлаків, нормалізує діяльність щитовидної залози і запобігає нападам астми.

У 2017 році спортсмен з Польщі Себастьян Карась став першою людиною, якій вдалося подолати Балтійське море вплав. Він зміг дістатися з польського міста Колобжег до данського острова Борнхольм за 28 з половиною годин. А відстань між ними становить близько 100 кілометрів. Причому встановити рекорд відважний плавець зміг тільки з другої спроби, роком раніше він припинив заплив вже через вісім годин через погане самопочуття.

Сьогодні екологічний стан Балтійського моря викликає серйозне побоювання вчених. На дні Балтійського моря знаходяться мільйони тонн хімічної зброї. Показовий приклад – вміст цезію і стронцію у виловленій тут рибі в кілька разів перевищує норму.

Ми маємо протидіяти забрудненню Балтійського моря та зберегти його для наступних поколінь людства!