Ні ядерній війні! 29 січня – День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни

Спроможність росії використовувати ядерну зброю стала предметом підвищеної уваги після того, як вона вторглася в Україну 24 лютого 2022 року. Очільники країни-агресорки продовжують заявляти про підвищену ядерну готовність і тероризувати таким чином весь цивілізований світ. Вони стверджують, що сучасна зброя становить 91,3% стратегічного ядерного арсеналу росії.

          Ядерні погрози на адресу Європи і світу – безрозсудна зневага до обов'язків режиму нерозповсюдження ядерної зброї, надзвичайно суттєве порушення Статуту ООН.

Ідея ядерного стримування була основоположною для безпекового ландшафту світу ще за часів Холодної війни. Це – про те, що одна ядерна держава не посміє напасти на іншу через загрозу ядерного удару. Загалом цей принцип актуальний і нині: страх перед нищівними наслідками ядерної війни усе ще стримує ймовірні повномасштабні конфлікти – але не запобігає їм повністю.

Варто розуміти – в  ядерній війні не буде переможців!

29 січня – День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни. Цей День відзначається з 1985-го року, коли була підписана «Делійська декларація». Ключовою метою декларації є заклик до припинення гонки ядерних озброєнь, скорочення і подальшої поступової ліквідації ядерних арсеналів країн світу, усунення самої загрози ядерної війни.

Делійська декларація була прийнята 29-го січня 1985-го року в Нью-Делі, столиці Індії, на нараді глав держав і урядів кількох країн – Індії, Греції, Мексики, Аргентини, Танзанії та Швеції, які стали першими країнами, що підписали цей документ.

Необхідно нагадати, що наслідки ядерних вибухів, як для окремої країни, так і для всієї планети, катастрофічні. Адже навіть на сьогоднішній день можливості захисту від них досить обмежені, а тих, хто опиниться в епіцентрі вибуху, взагалі неможливо врятувати. Радіація завдасть непоправної шкоди як природі, так і життєдіяльності та здоров'ю людей. Все це може призвести до пожеж і епідемій, голоду та мародерства. Підвищені дози радіації призводять до зростання ракових захворювань у людей, патологій у новонароджених, генетичних мутацій. А в результаті повномасштабної ядерної війни відбудеться кліматична катастрофа, і важко навіть уявити, що де-небудь на Землі вціліє хоч якесь людське співтовариство. 

 На даний час багато країн світу мають у своєму арсеналі ядерну зброю, але її застосування заборонене. Це пов'язано з сумними подіями 1945 року, коли на японські міста Хіросіма і Нагасакі були скинуті дві бомби, що забрали багато життів, а наслідки цих подій відображаються й досі. І хоча тоді ядерна зброя вперше і востаннє за всю світову історію використовувалася у військових діях, але всі наступні десятиліття міжнародна дипломатія і військова стратегія держав перебували під сильним впливом планів ведення можливої ядерної війни, які розроблялися. А створення нових видів ядерної зброї залишає питання ядерної загрози для багатьох держав однією з актуальних тем міжнародної дипломатії і сьогодні.

Дві великі світові держави – СРСР і США – ще в 1953 році домовилися про мораторій на випробовування ядерної зброї в атмосфері. Проте Радянський Союз знову почав випробовування в 1961 році, а за рік і США. Тоді в 1963 році комісія ООН з роззброєння підготувала договір щодо заборони ядерних випробувань в атмосфері, космічному просторі і під водою, який підписали понад 100 держав-членів ООН, у тому числі СРСР і США.  

Договір про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, в космічному просторі і під водою зобов’язує його учасників забороняти, запобігати і не виробляти будь-які випробувальні вибухи ядерної зброї та інші ядерні вибухи в атмосфері, в космічному просторі і під водою, а також в будь-якому іншому середовищі, якщо такий вибух викликає випадіння радіоактивних опадів за межами територіальних кордонів держави, яка виконує цей вибух.

У 1968 році був відкритий до підписання ще й договір про нерозповсюдження ядерної зброї (також підготовлений комісією ООН з роззброєння), який забороняє володіти ядерною зброєю всім країнам, крім п'яти ядерних держав (росія, США, Великобританія, КНР, Франція). До середини 1990-х років його ратифікували всі п'ять ядерних держав, а всього підписала 181 держава. У числі 13 країн, які не підписали договір, – Ізраїль, Індія, Пакистан і Бразилія. В 1995 році цей договір був продовжений на невизначений термін.

Але варто також зазначити, що сьогодні режим нерозповсюдження фактично стоїть на межі розвалу. На адресу ядерних держав все частіше лунають закиди у невиконанні зобов'язань по роззброєнню. Наприклад, США вийшли з договору про протиракетну оборону і продовжують розробляти ядерну зброю. Три ядерні країни – Індія, Пакистан та Ізраїль так і не підписали договір про нерозповсюдження, а країни «третього світу» викликають у міжнародного співтовариства все більше побоювань, тим більше, що не можна повністю виключати і можливість придбання ядерної зброї.

Як відзначають День мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни у світі?

- Зазвичай в цей день проходять численні благодійні акції та різноманітні заходи.

- Представники благодійних фондів збирають пожертвування для людей, що постраждали від ядерних катастроф.  

- Проводиться ознайомча робота, під час якої населенню повідомляють про небезпеку від застосування ядерної зброї.

- В інститутах проводяться конференції, на яких лунають доповіді про найважливіші проблеми галузі та шляхи їх розв’язання.

- Обговорюється питання на офіційному рівні, очільники та представники держав збираються для того, щоб розглянути різні варіанти уникнення застосування зброї.

- В цей день люди, що зробили певний внесок в розв’язання цієї проблеми, отримують відповідні нагороди.

          Міжнародний день мобілізації зусиль проти загрози ядерної війни дозволяє постійно пам’ятати про дану проблему та віднаходити ефективні шляхи для її розв’язання.