Долучайтеся до Всеукраїнської природоохоронної акції «Великий зимовий облік птахів»!

Спостереження за птахами – захопливе заняття, що підвищує нашу обізнаність і розуміння процесів, які відбуваються в дикій природі. Тому, традиційно, щорічно в останні тижні січня (цьогоріч з 18 по 25 січня 2023 року) проходить Всеукраїнська акція «Великий зимовий облік птахів». Головна мета зимового обліку – з’ясувати чисельність птахів і види, які залишилися зимувати поряд із нашими домівками.

          У цій зимовій події можуть брати участь усі бажаючі. Для цього потрібно занотовувати кількість і види птахів, побачених протягом години біля годівниці на подвір’ї, в саду, парку чи біля водойми в межах населеного пункту.

Як правильно рахувати птахів під час Великого зимового обліку?

Проводьте облік протягом однієї години. Рахуйте види і кількість побачених птахів (не враховуйте птахів, що пролітають).

 Важливо!

Не підраховуйте всіх побачених птахів, оскільки деякі з них можуть повертатися до місця спостереження кілька разів протягом години. Якщо, наприклад, синиця велика 10 разів повертається за час, відведений для обліку, то це не означатиме, що в сад прилітали 10 синиць.

У яку пору дня найкраще проводити Великий зимовий облік птахів?

Птахи найактивніші вранці. Якщо вести облік в цю пору дня, є змога побачити й нарахувати більше видів птахів.

Яких птахів ви зможете обліковувати?

Зазвичай серед видів, що залишилися зимувати, можна обліковувати, зокрема, ворон сірих, галок, граків, горобців хатніх, дятлів, синиць блакитних і великих, сойок, сорок, снігурів, омелюхів тощо. Занотовуйте лише ті види, які вам вдалося визначити.

Завдяки зібраним даним можна відстежувати динаміку змін та довідуватися, чи перегукуються вони з результатами наукових досліджень, зроблених професійними орнітологами.

Великий зимовий облік є наймасовішим заходом для вивчення птахів у всьому світі. Його іноді називають Різдвяним. Традиція обліковувати птахів народилася в 1900 році у США, коли редактор орнітологічного журналу Bird-Lore Френк Чепмен запропонував новий спосіб Різдвяного полювання – з біноклем в руках замість зброї. За його закликом 26 осіб вперше провели цей день разом з пташками, спостерігаючи за ними та вивчаючи їх, радіючи їхньому польоту та свободі. З цього часу обліковування птахів у Різдвяні дні поширилося на теренах США, Канади, Латинської Америки, Карибських та деяких Тихоокеанських островів.

Завдяки простоті проведення та незначним витратам часу, Великий зимовий облік знайшов широку підтримку серед дітей і дорослих, забезпечуючи нас щорічно необхідними даними про зимуючих в Україні птахів. З року в рік кількість учасників Великого зимового обліку птахів в Україні зростає, що допомагає нам одержати важливі дані про стан популяцій загальнопоширених видів птахів Європи.

Як війна впливає на диких птахів та чи зможуть вони мати цього року потомство?

Протягом останніх 8-ми років українські орнітологи досліджують вплив військової діяльності у зоні бойових дій на птахів Донецької і Луганської областей. Вдалося виявити, що військові дії на птахів можуть впливати безпосередньо та опосередковано. До чинників прямої дії належать звуки вибухів, вибухова хвиля, або уламки. Наприклад, у лісі на дереві загніздився лелека чорний, а в дерево влучив снаряд і пташка загинула, або синичка в польоті потрапила під дію вибухової хвилі і загинула. Пожежі у лісі, сухостої чи очереті належать до чинників непрямої дії, що нищить місця гніздування птахів.

Окрема тема – присутність людей-військових у тих місцях, де їх не має бути. Наприклад на території об’єктів природно-заповідного фонду. Ця проблема (за даними Української Природоохоронної Групи – UNCG) гостро постала на півдні Донецької області, у національному природному парку «Меотида». Туди прийшли окупанти і риють окопи, руйнуючи місця гніздівлі таких птахів водно-болотного комплексу як мартин каспійський, кулик-сорока, пелікан чубатий і крячок рябодзьобий. Ці птахи гніздяться лише в тому місці.

  Деякі знайдуть інше місце для гніздівлі, а, наприклад, кулик-сорока пропустить сезон розмноження і у пари цілий рік не буде потомства. Є птахи, які збудують нове гніздо у разі, якщо знищать вже готове. Наприклад, якщо кіт зруйнує гніздо синиці, вона перелетить і практично одразу збудує нове, відкладе яйця і почне висиджувати пташенят.

          Одним із найбільш вразливих біотопів є водно-болотні угіддя. Вони навіть захищені Рамсарською конвенцією, підписаною 1971 року щодо збереження цих угідь для гніздівлі птахів. Південь України багатий на такі території. Багато де проводилися чи йдуть активні бойові дії. Для наших ворогів не існує міжнародного права чи конвенцій, тому вони в тих місцях окопуються, проводять стрільбища, навіть полігони там роблять.

          Наступним за ступенем вразливості є старі ліси. Не лісопосадки біля поля, а саме ліси. Там живуть рідкісні птахи, наприклад червонокнижний вид –    чорний лелека, який гніздиться в густих лісах на Півночі України подалі від людей. Там нещодавно були запеклі бої, у яких вороги влаштовували в лісі стоянки або били з артилерії по українських військових, які там намагалися сховатися. Окрім військових вони вбивали птахів та інших диких тварин, додатково призводячи до пожеж.

          В українській культурі білий лелека символізує щастя і любов до рідної землі. Птахи живуть неподалік сіл та селищ, облаштовуючи гнізда у дворах, на стовпах, водонапірних баштах чи інших узвишшях. Лелеки прилітають великими групами, а потім розпорошуються попарно по місцях гніздівлі у регіонах. По прильоті група не одразу розлітається, а деякий час тримається разом, ночуючи на деревах. Часом люди помічають групи по 15-20 особин, які стоять лапами на деревах, відпочиваючи у так званому перевалочному пункті. Якщо неподалік станеться обстріл, група птахів може загинути від ударної хвилі чи прямого влучання. Ба більше, пара лелек або їхні пташенята можуть загинути, якщо рашисти обстріляють село, де птахи гніздилися з покоління в покоління.

           Найменш вразливими є птахи, які живуть у містах поряд із людиною. Вони мають високу адаптивність і здатні швидко пристосовуватися до нових умов. Наприклад, зі зруйнованого будинку синиця або горихвістка перелетить деінде і знову збудує гніздо. Лелека білий, то на стовпі, то на стрісі, то десь на башті якійсь загніздиться, а чорний лелека чи кулик-сорока так не можуть,  вони не мають такої широкої межі адаптації.

          Попри обстріли у містах є усі типові міські птахи – і перелітні, і ті, хто зимує. Чорні горихвістки повернулися з теплих країв і залишаються у Харкові.  У Одеській області все лишилося, як і було, втім присутні також прилітні види, такі як журавлі та лелеки. За даними групи у Facebook «Птахи України» відомо, що люди виявили тинівку чорногорлу – рідкісний вид, який у нас не зимує, але вже повернувся до Одещини і залишається там попри ракетні обстріли.

          У Київській області ще до виходу окупантів виявили мартина делеварського. Пташка має передавач, який дозволяє відслідковувати її міграцію. Після початку бойових дій мартин летів з Білорусі над Чорнобилем і біля Ірпеня, зупинившись південніше Києва, де й лишається дотепер. Пташка успішно пролетіла над активними бойовими діями і лишилася неушкодженою.

          Але під час війни птахи можуть страждати через різні локальні проблеми: деякі види відмовляться від гніздівлі, якщо їх турбуватимуть вибухи,  пожежі або люди. Деякі зроблять кладку, але втратять потомство через вибух або пожежі. Деякі дорослі птахи загинуть. Тобто, ймовірно, чисельність птахів цього року скоротиться, особливо мешканців водно-болотних угідь, адже вони не зможуть нормально провести сезон розмноження.

          Тому з нетерпінням чекатимемо і на результати ваших спостережень.