Тюрінгія – «зелене серце» Німеччини

Сучасна Німеччина поділена на 16 окремих федеральних земель.  Тюрінгія (нім. Freistaat Thüringen) – земля Федеративної Республіки Німеччини, розташована в центральній частині країни.

          Назва землі Тюрінгія походить від назви однойменного племені тюрінгів, що мешкало в цьому районі з V століття. У 531 році франки розгромили королівство тюрінгів і розділили його землі між собою і саксами. 632 року франкським королем Дагобертом і утворено герцогство Тюрінгія.

          Столиця Тюрінгії нині – місто Ерфурт, яке на півдні оточує розкішний горбистий ліс Штіґервальд. За 50 кілометрів від столиці Тюрінгії знаходиться національний парк Гайніх (Hainich). Разом з іншими первісними буковими лісами Німеччини ця заповідна зона в 2011 році занесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.  

          Національний природний парк «Гайніх» є одним із 16 в Німеччині, займає площу 7500 гектарів. На цих землях, до утворення парку, діяв великий військовий полігон та танкодром радянських військ у Німеччині, після  виведення яких на ділянках, де ще збереглись давні букові ліси, у 1998 році було утворено Національний парк.

          Відповідно до німецького законодавства вся територія національних парків повністю вилучається із господарського використання. Тут заборонено будь які рубки лісу, випасання худоби, полювання та використання інших природних ресурсів. Їх режим є аналогічним до режиму абсолютної заповідності в українських природних заповідниках. У німецьких національних парках суворо дотримуються принципу: «природа повинна залишатись природною».

Тому національні парки служать насамперед для охорони природи, працюють над створенням умов для відпочинку, екологічної освіти й виховання населення та туристів. Для цього облаштовуються мережі еколого-освітніх маршрутів та стежок, місця відпочинку, стоянки для автомобілів, оглядові вежі, потужна інформаційна інфраструктура, візит-центри тощо.

Цей Національний парк підпорядковується Міністерству охорони довкілля Федеральної землі Тюрінгія. Символом та туристичним брендом національного парку й регіону його розташування обрано дикого кота, популяція якого в лісах парку складає біля 30 особин.

Враховуючи те, що дикий кіт користується великою популярністю серед місцевого населення та численних туристів, тут в одному із населених пунктів  за кошти інвесторів створено візит-центр «Село дикого кота» та вольєр диких котів, оснащено спеціальну «котячу» еколого-освітню стежку, які щорічно відвідують до тридцяти тисяч туристів.

Великою популярністю в Німеччині користується й споруджена тут унікальна туристична атракція – вежа з екологічною стежкою у кронах дерев, висотою від 10 до 24 метрів. Щороку її відвідує біля 200 тисяч туристів.  Отримані кошти ідуть до бюджету сусіднього з парком міста Бад Лангельзальц, яке профінансувало будівництво цього об’єкту.

Ті, хто відвідують парк, мають можливість помилуватись не тільки унікальними панорамами й краєвидами дикої природи, не завдаючи їй ніякої шкоди, але й детально ознайомитись за допомогою інформаційних стендів, відеофільмів, інтерактивних експонатів та атракцій, популярних листівок та буклетів із флорою та фауною давнього букового лісу, його структурою й будовою, екологічними особливостями, науковими та господарськими його   цінностями тощо.

Крім цього, в околицях та безпосередньо на території парку, за кошти інвесторів, створено регіональний молодіжний екологічний табір, навчальний центр для школярів (в якому щорічно під керівництвом рейнджерів проходять тренінги біля трьох тисяч дітей), вражаючу оглядову вежу, велику базу відпочинку з 26 котеджів.

Важливо і те, що для облаштування інформаційно-туристичної інфраструктури, в національному парку, теж за спеціально виділені кошти, збудовано та оснащено сучасним обладнанням велику деревообробну майстерню.

За словами директора парку Манфреда Гросмана, всі громади та адміністрація парку працюють злагоджено і спільно з туристами «тягнуть за один канат», тобто оберігають природу і пишаються своїм регіоном. Але, попри все це, найважливішим завданням парку залишається охорона Світової спадщини, природних екосистем та великої кількості видів рослин і тварин, які приваблюють сюди не тільки дослідників, але й відвідувачів.

Для більшості ж жителів Тюрінгії місто Гера – це її «легені». Місто буквально оточене лісами, тут дихається зовсім по-особливому. Добре це відчувається в Кюхенгартене і на березі річки Вайсе Ельстер.

 Назва Кюхенгартен («Кухонний сад»)  пояснюється тим, що колись тут вирощували овочі для кухні в палаці герцога Остерштайн. Після пожежі, що сталася в 1780 році, східну частину парку облаштували як англійський ландшафтний парк, а в західній зробили парк у французькому стилі, регулярний, зі строгою геометрією. Зараз парк відкритий для відвідувачів щодня.

Менталітет та майбутнє німецької нації формується вже одразу із дитсадків. Більшу частину часу дітки Тюрінгії проводять на свіжому повітрі, знайомляться з  природою та навколишнім середовищем. Самотужки, разом із вихователями,  на маленьких діляночках обробляють грунт, висаджують і доглядають за помідорами, огірками, гарбузами тощо.

          Недарма земля Тюрінгія відома як «зелене серце» Німеччини. Тож милуймося казковою природою та обираймо найкращий досвід з Європи!