«Реве та стогне Дніпр широкий»: як річка потерпає від окупантів

Російські окупанти уже 8 років і 10 місяців воюють проти українців. А ще вони воюють проти довкілля, окуповують гідроелектростанції і «денацифіковують» водойми мінами. Однією з екосистем, що страждає від війни, є «головна артерія» України – річка Дніпро.

Дніпро – джерело питної води для людей і дім для багатьох видів флори та фауни. 57% його вод протікає по території України. Також Дніпро є середовищем проживання для багатьох рідкісних тварин: червонокнижної річкової видри, бобра, нутрії.

Як «живе» величезна екосистема Дніпра в умовах війни і що з нею буде після перемоги? Як лікувати води Дніпра від снарядів, важких металів і крові?

Насамперед варто зрозуміти, що Дніпро – це не просто річка, що протікає територією України. Це велика екосистема і каскад з 6 водосховищ. Для пересічних громадян річка Дніпро – це те, що витікає з Білорусі і впадає в Чорне море. Для гідролога – це 60% території України. Тому що в річку Дніпро впадає велика кількість приток – річка Прип’ять, річка Десна тощо.

За площею басейн Дніпра охоплює майже половину території України (48%) та 19 областей. Окрім того, на берегах Дніпра побудовані підприємства важкої промисловості, для роботи яких потрібна електроенергія та вода. Виробництва використовують річкову воду, а в Дніпро скидають використану.

Тому питання екологічного стану річки завжди було актуальним. До початку російського вторгнення залишилося чимало проблем, пов'язаних зі скидами і зміною клімату.  Війна ці проблеми тільки посилила.

Перша атака росіян на Дніпро відбулася 26 лютого, коли вони цілилися у дамбу Київського водосховища – тоді ракету збила ППО. У березні російські окупанти зайшли у Київську область і підірвали дамбу, яка виконувала функції автомобільного моста у місці впадіння річки Ірпінь у Дніпро. Внаслідок цього село Демидів було затоплене. Того ж місяця, у Всесвітній день води, ракета системи залпового вогню «Смерч» впала в річку Дніпро, але не здетонувала.

Також з Дніпра неодноразово діставали збиті гвинтокрили росіян – у травні про підйом Мі-24 з двома трупами пілотів повідомляло Міністерство оборони України.

У вересні через удари по дамбі Карачунівського водосховища вода у річці Інгулець біля Кривого Рогу, яка впадає у Дніпро, тимчасово почервоніла.

У жовтні на Херсонщині росіяни пошкодили прольоти автомобільного та залізничного мостів на північному кінці Каховської дамби і замінували узбережжя Дніпра перед контрнаступом ЗСУ. Також у жовтні  росіяни перемістились на лівий берег Дніпра на Херсонщині. Тепер вони перетворюють прибережну частину лівого берега на військову зону та обстрілюють десятки населених пунктів вздовж правого берега річки.

Дніпро досі страждає внаслідок ворожих обстрілів. У Чернігівській області вже зафіксували понад 100 епізодів, які пов’язані із забрудненням води внаслідок руйнацій мостів, ТЕЦ, підприємств і нафтобаз.

У східних та південних областях України ведуться активні бойові дії поруч з Дніпром. В окупації перебуває Нова Каховка, де починається канал «Дніпро-Крим» і розташована Каховська гідроелектростанція.

Заплава та лівобережні райони нацпарку «Нижньодніпровський», який є найбільшим в Україні та охоплює дельту Дніпра від Каховського водосховища до Бузького лиману, – досі окуповані, а центральна частина перебуває на лінії фронту.

Кінбурнська коса на Миколаївщині – крихітний мис в заплаві Дніпра, що частково відділяє Чорне море від Дніпровсько-Бузького лиману, є місцем запеклих боїв. Найбільш критична ситуація у Придніпровському промисловому регіоні – це Кіровоградська, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська області. Саме у цих регіонах російські війська постійно обстрілюють прибережні райони і територіальні громади, а об’єкти водопостачання та водовідведення (каналізаційні споруди, станції водопідготовки) – пошкоджені або зруйновані.

Однак поки що повних даних щодо бойових дій вздовж території Дніпра немає у вільному доступі. Повноцінно оцінити шкоду, завдану Дніпру, можна буде після деокупації населених пунктів у його гирловій частині.

Що загрожує Дніпру?

Російські обстріли та викиди забруднюючих речовин (порохових газів, продукти вибухових газів від вибухового перетворення тротилу та гексогену) призводять до утворення небезпечних газоподібних речовин. Вони осідають на ґрунт, поверхневі води, мігрують у ґрунтові води та річку Дніпро. Це може призвести до збіднення біорізноманіття видів у річковій екосистемі.

Якщо на півдні уражається  якась військова техніка, то відбувається більш активне забруднення паливо-мастильними матеріалами, що є в баках та у двигунах танків, БМП, БТР, автомобілів, паливозаправників та інших її зразків.

Багато міст втратили очисні споруди. Стоки Василівки Запорізької області потрапляють напряму в Дніпро. Схожу проблему мають Енергодар, Марганець й Нікополь. Далі ці каналізаційні стоки прямують до водозаборів Каховки, Херсона, Миколаєва, Кривого Рогу. Потрапляють вони й в окупований Крим через Північнокримський канал.

 Внаслідок війни у Дніпро потрапляє велика кількість уламків, фрагментів ракетних і артилерійських боєприпасів. Екозахисники зафіксували приблизно 4 військові літальні апарати (серед них були як дрони, так і вертольоти з десантом), які були збиті над Київським водосховищем і впали в річку. Тобто під час активних боїв на Київщині у воду потрапило мастило, озброєння і військова техніка, а також тіла загиблих ворогів.

Зрештою, снаряди можуть десятиліттями зберігатися у воді, тому в Дніпрі утворюються осередки хаотичного мінування снарядами і ракетами, що не розірвались. Усе це підвищує рівень мінної небезпеки для людей на найближчі роки.

Ракетні удари по греблях можуть призвести до руйнування цих гідротехнічних споруд, як наслідок – гідродинамічний удар та затоплення значних територій нижче за течією.

 Якщо окупанти таки вдарять по греблях ГЕС, можуть бути знищені будівлі, затоплені сільськогосподарські угіддя. Це може призвести до загибелі людей і тварин, знищення екосистем прибережних лісів і забруднення гирла   річки Дніпро та інших негативних наслідків. Звісно, підірвати греблю ГЕС – не так легко, як здається, оскільки вони збудовані досить надійно.

На стан Дніпра негативно впливають вимушені відключення електроенергії. При перебоях зі світлом, якщо резервного живлення немає, очисні споруди можуть бути знеструмлені. Тоді у річку можуть надходити неочищені стоки.

Різні види рослин і тварин потерпають від забруднення води. Якщо снаряд потрапляє у воду і детонує, – біота, риби, птахи гинуть. Весь харчовий ланцюжок від дрібних мікроорганізмів, до тих, хто ними живиться, може загинути. Риба може гинути і внаслідок вибухів, і через токсичні забрудники.

Також від терору може постраждати національний природний парк «Олешківські піски» і частина Чорноморського біосферного заповідника. Російське вторгнення шкодить птахам, які гніздяться на Дніпрі. Наприклад, багато перелітних птахів прилітають гніздитись у низов’я Дніпра.   

 

На місцевості, яка була окупована росіянами, місця гніздування птахів були пошкоджені важкою військовою технікою, тому цьогоріч птахи не змогли дати там потомство. Окупанти навіть муфлонів пожерли на Джарилгачі, топтали гніздечка з яйцями… А що їм? Їм було плювати на те, що там рідкісні птахи, що це заповідник.

Для країн-сусідів забруднення та нищення Дніпра може призвести до збіднення біорізноманіття, порушення структури екосистем, міграції забруднюючих речовин і небезпечних хімічних сполук. Забруднена вода потрапляє в Чорне море та Азовське море, і може дістатися сусідніх країн.

Після перемоги українцям доведеться долати наслідки війни. Наразі в Україні збирають інформацію про епізоди забруднення вод Дніпра через війну. Попереду – велика робота.  

Повоєнне відновлення Дніпра – це поступовий і довгий процес, тому що дуже багато місцевості пошкоджено, особливо на Сході. Зокрема, території Запорізької, Херсонської, Миколаївської, Дніпропетровської областей.

          Українцям доведеться роками розміновувати Дніпро. Також з Дніпра потрібно буде діставати рештки військової техніки та інші залишки військової амуніції і боєприпасів.

          Таке не можна пробачити!